Фестиваль-екскурсія "Східні ворота: АртПоле - Крим" відбулася 15-16 жовтня у Бахчисараї. Присвятили його культурі кримських татар. Гості дізналися, що робили місцеві дівчата в ніч проти весілля, чи варто запрошувати їх до танцю і про що розмовляти за кавою по-кримськотатарськи
- Коли у ворота входить гість, ми одразу беремо мідний дегірмен і починаємо молоти каву, - 55-річна Фатьме Сайфулаєва перетирає кавові зерна у ручній кавомолці. Біля одинадцятої ранку вона стоїть за плитою у ресторані "Мусафір" неподалік від Ханського палацу. Показує гостям фестивалю, як правильно готувати традиційну каву. Ставить мідну турку "джезве" у розжарений пісок на спеціальній плиті. - Коли кримські татари почали повертатися з депортації на початку 1990-х, тут неможливо було купити каву. Наші люди додумалися замість неї смажити зерна пшениці або гороху, які потім мололи.
Кава у джезве починає підніматися. Жінка її знімає. Чекає, коли осяде. Потім знову ставить посуд у пісок.
- Знімаємо під час готування два-три рази, щоб напій мав пінку. Наші бабусі були кавоманками. Моя увесь час говорила: "Піду до сусідки, вип'ю кави". Збиралися в обідню спеку. Розмовляли, але ніхто не пліткував, як зараз. Колись була міцна віра в Аллаха, а у Корані написано "Не засуджую". Мої батьки були депортовані, я народилася на Уралі. Бабуся постійно згадувала, як добре їм жилося в Криму. Я ніколи не бачила цього місця, але завжди його. 1991-го приїхала до Бахчисарая 35-річною жінкою.
З'явилася мода малювати білою хною. Красиво сполучається із коштовним камінням
Готову каву дівчата за баром розливають у маленькі білі чашки - "фільджани". На блюдця викладають традиційні ласощі - тістечка "цукрові хусточки" і лукум. Розносять до низьких столиків, за якими розсілися на подушках клієнти ресторану. За каву платять по 10 грн. Кажуть, що кращої ніде не пили.
- Сняли с рейса, сказали людей к Восточным воротам на фестиваль возить. Дождь прошел, дороги разбило, людей нет. Сегодня суббота - у нас все на свадьбах гуляют, - скаржиться вусатий водій маршрутки. Біля Ханського палацу забирає трьох пасажирів. Ті скупилися у місцевому магазині. Несуть консерви, дві пляшки горілки й літр води. Збираються жити недалеко від музичної сцени в наметовому містечку. Дорога займає з півгодини.
Біля Східних воріт 22-річна Еміне Плігос викладає на стіл тюбики із хною. Сьогодні вона вчитиме малювати нею по тілу.
- Кримські татари малюнками із хни прикрашають молоду перед весіллям. Ця традиція називається "ніч хни". Тоді у молодої збираються подруги. Дівчата розважаються під музику, розписують собі долоні і стопи. Нареченій на долоні обов'язково малюють сонце із крапками навколо. Вони символізують багатство, процвітання й розмноження. Також зображують дерево життя. В його основі - трикутник, який вважають оберегом. Обальовують його квітами, які означають дітей. Троянда - це жіночий символ, а тюльпан - чоловічий. Колись лаку для нігтів не було, тому пальці занурювали до першої фаланги у хну. Це теж вважали оберегом. Через депортацію кримські татари цю традицію втратили, але зараз відроджують. Раніше використовували тільки руду хну. Сучасні весільні сукні білі, тому з'явилася мода малювати білою хною. Красиво сполучається із коштовним камінням.
Еміне запрошує дівчат розмалювати руку. Витирає її серветкою, щоб знежирити. Хною з тюбика накладає на зовнішній бік долоні орнамент із квітками. Просить дві години не мити руку. Потім треба витерти хну й змастити долоні кремом. Він має захистити малюнок від води.
- Щоб фарба міцно трималася на шкірі, додаю до неї цукор. Суху хну розводжу лимонним соком, аби була яскравіша. Щоб мала темний відтінок, даю трохи басми. Настоюю 10 годин. Хну замовляю в Ірані.
Під вечір температура на вулиці падає до 4 градусів тепла. У казанах переносних ресторанів парує плов, на шашличницях смажиться люля-кебаб із баранини. Дівчата з місцевого танцювального колективу "Ільхам" крутяться перед сценою у швидкому танці хайтарма.
- Недавно випадково потрапила на бахчисарайську дискотеку, - каже художній керівник "Ільхаму" Аліє Меметова. - Здивувало, що і там молодь замовляє хайтарму. Найпопулярніший у клубах - сімферопольський діджей Бебек. Він обробляє народні кримськотатарські мелодії для клубного формату. На весіллях під них танцюють навіть діти. До свят батьки обов'язково готують їм традиційні костюми. Сукні для дівчат спереду розшивають золотими нитками. Колись вони містили майже третину справжнього золота. Кожен орнамент щось означає. По вишитій виноградній лозі можна було визначити, скільки дітей у родині. Візерунком "бадем", що повторює форму мигдалю, оздоблювали вбрання дівчат на видання. У танці чоловіку не дозволено тримати дівчину за талію чи руку. Можна торкатися партнерки тільки поглядом. Долоня дівчини у нас вважалася найсокровеннішою частиною тіла. За неї брати заборонено. Запрошували до танцю кивком або жестом. Якщо дівчина погоджувалася, значить, готова вийти за цього чоловіка заміж.
4 
35413
Комментарии