16 травня в обід 17-річний Андрій Копач на одеському пляжі "Аркадія" врятував 20-річну Альбіну Самсутдінову, яку хвиля змила з пірсу. Сам хлопець не зміг виплисти.
Того дня на морі шторм сягав 3,5 бала. Андрій грав у м'яч на пляжі.
- Він не хотів купатися, - згадує його товариш Василь Тельпес. - А ми трохи пострибали з пірса й теж вийшли з води.
Поряд на березі гуляла 20-річна Альбіна Самсутдінова з хлопцем. Хотіла сфотографуватися на фоні стихії, вийшла на пірс. Раптом велика хвиля змила її в море. Хлопець дивом утримався.
- Ми почули крики, - каже Василь. - Її хлопець стояв і мовчки дивився. Андрюха рвонув у море, ми - за ним. Поплив за нею, притягнув до пірса й виштовхав.
Чоловіки витягли Альбіну. Надали першу допомогу, викликали лікарів. Копача ж віднесло в море. Викликали рятувальників. Ті його не знайшли.
На сьомий день - 23 травня вранці, тіло Андрія Копача викинуло на берег.
Почули крики. Її хлопець стояв і мовчки дивився. Андрюха рвонув у море, ми - за ним
Він народився 19 лютого 1993 року в селі Соболівка Котовського району Одеської області. Після 9-го класу вступив до Одеського коледжу зв'язку.
- Друзів у нього було багато, - каже знайома загиблого Юлія Бондар. - Він був безвідмовним. Усім допомагав, багато читав, любив спорт. Грав у футбол, качався, ходив на боротьбу й бокс, бігав.
- Хорошою людиною був, - додає Наталія Стояновська, заступник директора школи, де навчався Андрій. - Привітний, життєрадісний, гарно вчився. Його мати працює сільським фельдшером. Він не пив, не курив, весь у спорті. Навіть у сільський бар ніколи не ходив.
Керівництво Одеського управління Міністерства з надзвичайних ситуацій планує нагородити Андрія Копача посмертно.
"Йому подобалися блондинки із хвилястим волоссям"
27-річна Наталія Чекан, двоюрідна сестра Андрія Копача, живе в Одесі 10 років, викладає ??? (що, де????). Родом із міста Котовськ Одеської області:
- Я не була на місці трагедії, тому знаю про все зі слів друзів Андрія. Прикро і дивно, що не було рятівників ("Аркадія" - найвідоміше місце відпочинку в Одесі. - "Країна").
Був сильний шторм - у неділю, понеділок, вівторок. Андрія почали шукати тільки в середу, 19 травня. Мені подзвонили о восьмій ранку в неділю, 23 травня, з моргу. Я одразу туди поїхала. Там сказали, що втонув він біля "Ібіци", а тіло знайшли через пляж, біля "Ітаки" (обидва - нічні клуби на березі моря. - "Країна"). Я його одразу впізнала.
Віра Гаврилівна, мама Андрія, - моя хрещена й рідна сестра моєї мами, яка старша за неї. Залишилася в неї тільки донька Анастасія. Їй зараз 24 роки. Заміжня. Працює оператором на залізниці міста Котовська, це 200 кілометрів від Одеси. Живуть у селі Соболівка, поруч із райцентром. Дітей у Насті немає. Віра Гаврилівна працює фельдшером. Більше 10 років тому її чоловік, батько Андрія, загинув у автокатастрофі.
Я старша за брата на 10 років. Минулого року, коли він поступив у коледж зв'язку, був дуже щасливий. Потім я йому показувала й розказувала про Одесу. Він тут прожив тут менше року, а місто вивчив дуже добре. Ходив у музеї, знав архітектуру, пам'ятники. Коли ми гуляли навесні, вже він показував: ось вулиця Гоголя, у цьому будинку письменник жив, це пам'ятник такому-то, Дерибасівська так називається тому, що...
Ходив на танці в стилі джайв. Брав участь у конкурсі "Містер коледж". Викладачі казали, що він дуже розкутий, артистичний, природний.
Жив коло парку Перемоги. Щоранку бігав у ньому. Не курив, не пив зовсім.
Дзвонили і в лікарню, і в "Нархоз" - скрізь сказали, що такої дівчини там немає
З дитинства цікавився комп'ютерами. Взагалі в техніці тямив. Це в нього від батька.
Йому подобалися блондинки із хвилястим волоссям. Була в нього дівчина Юля. Їй скоро виповниться 14 років. Одеситка.
До нього я не пригадую, щоб в нашому роду хтось рятував людину ціною свого життя.
Намагалися знайти Альбіну Самсутдінову - не знайшли. З пірса її повезли до реанімації в лікарню номер 10. Рятівники сказали, що вона - студентка другого курсу Одеського національного економічного університету. Дзвонили і в лікарню, і в "Нархоз" - скрізь сказали, що такої дівчини там немає. Вона пережила важкий стрес. Я з нею хотіла би зустрітися, але, мабуть, не пам'ятає нічого.
На пірсі було достатньо дорослих чоловіків. Вони просто стояли й дивилися, як він тоне. Вася Тельпіс розказав, що Андрій вчепився в нього мертвою хваткою. У нього паніка й шок уже були, мабуть. Їх роз'єднала хвиля. У той момент він, видно, захлинувся. Серце розривається від думки, що він бачив людей, розумів, що гине, і ніхто йому не допоміг.
"Кажуть, вона померла в реанімації"
- Андрій нікому не відмовляв у допомозі, - згадує вахтерка гуртожитку, де жив Копач. - Коли води гарячої не було і дівчата гріли її на кухні у відрах, він носив кип'яток до кімнати, наливав у тазики. Ділився харчами. Хлопцю, з яким він жив, Васі Тельпісу, зараз підселили двох сусідів, щоб не один був у тій кімнаті.
- Ми разом здавали вступні іспити, - згадує Юрій, прізвище не називає. - Андрій набрав більше за всіх балів: 11 з математики та 11- з української. Важко повірити, що такий сильний хлопець міг втопитися взагалі.
Про трагедію знаю з розповідей. Дівчину забрала "швидка". Деякі кажуть, що її не врятували - померла в реанімації.
3 
1
Комментарии