- На троєщинському ринку за такий светр дають усі 150! - переконує Тамара Олексіївна, продавець лотка з одягом біля столичної станції метро "Лівобережна". Її манекени одягнуті у светри, кофти, блузки - "всі по 100". - За півдня вже вісім светрів розкупили. Не хочеться стояти на морозі з сьомої ранку до шостої вечора, але що зробиш - донька вчиться в університеті. Стояла колись легально в павільйоні, там виторг удвічі менший. Із міліцією тут домовитися не проблема. Про всі облави дізнаємося раніше, виручаємо одне одного.
- Ще пару років тому було веселіше, виторг був утричі більший. А зараз усі якісь бідні, понурі, проходять повз, - каже 65-річна сусідка по ятці Оксана Дерев"янко. Вона продає яблука.
Поруч стоїть 61-річна Євгенія Свиридівська з двома торбами пиріжків із маком.
- До 1995-го я співала в Національній опері. Мецо-сопрано, - каже. - Уже чотири роки торгую з сьомої ранку по десятої вечора. За сьогодні заробила 300 гривень, перед Різдвом за два дні було приблизно тисяча.
Увечері Тамара Олексіївна знімає з манекенів одяг і відносить їх на склад неподалік від "Лівобережної", а зранку знову вдягає у найдешевші столичні светри.
2 
1
Комментарии
1