У столичному Палаці спорту 3 червня відбувся концерт пам'яті Сергія Кузьмінського. Вокаліст рок-гурту "Брати Гадюкіни" позаторік помер від раку. 15 зірок українського року переспівають його найкращі пісні. Щодня хтось із них приїжджає до "Гадюкіних" на репетицію. За 10 днів до концерту свій номер відпрацьовує гурт "Воплі Відоплясова"
- Ну хоч Олега Скрипку ви впізнаєте? - басист "Братів Гадюкіних" Ігор Мельничук телефонує на прохідну кіностудії Віктора Приходька. В одному з її павільйонів - репетиційна база й студія звукозапису "гадів". Розташована в селі Шпитьки за 31 км від Києва. Перед в'їздом охорона ретельно оглядає кожен автомобіль.
Розвалившись у кріслах, Ігор і клавішник Павло Крохмальов курять на балконі.
- Уже збилися з рахунку, скільки в нас тут побувало музикантів. Учора Славко Вакарчук був. Апаратури на сцені буде дох...я, три барабанні установки. Ми ж не то шо вчепилися в гітари й нікому не дамо грати. Пацани з "Димної суміші" без нашої допомоги виступлять. Із гурту "Бумбокс" на сцену вийде лише вокаліст Андрій Хливнюк. Він дуже кльово зробив "Звьоздочку мою". На репетиціях нам більше в кайф грати його варіант, ніж класичний. Були бенди, які нам не сподобалися. Не запросимо на концерт, бо не зрозуміли їхню трактовку. Мала залишитися філософія Кузі. Від репетицій із гітаристами можна здуріти. Це - особлива раса музикантів. Вони ж наче цвіркуни. Думають: чим голосніше, тим краще.
Студія "Братів Гадюкіних" має два поверхи. Стіни завішані фотографіями Кузьмінського. Лише декілька знімків з 1980-х, решта - з останніх років життя.
- Кузя збирався жити вічно, тому майже не фотографувався, - каже Ігор. - Зараз просимо всіх приносити фотки, хто має в архівах. Покажемо перед концертом.
На балкон ввалюються барабанщик Михайло Лундін, бек-вокалістки "Гадюкіних" Юля, Ліля й Альона, директор групи Соня Сотник, гітарист Геннадій "Геша" Вербяний. Розсаджуються довкола круглого столу з чашками кави.
- Грав я колись уже з Олегом Скрипкою на "Країні мрій", - розповідає Мельничук. - Він мені весь час: "Ноти тягни". А я кажу: "Не можна, треба ж під барабани грати. Тебе Піпа привчив у "ВВ" просто ковбасити по струнах. Я так теж можу, але тільки хвилин 5". А ще Скрипка після спільного виступу з Подерв'янським сказав запросити Леся, бо в того голос, як у Ніка Кейва. Подзвонили. Лесь: "Хлопці, ви що, я ж співати не вмію".
Репетиція з "ВВ" призначена на сьому вечора. Мельничук кличе співачок записати інтро для концерту.
Із гурту "Бумбокс" на сцену вийде лише Андрій Хливнюк. Він кльово зробив "Звьоздочку мою"
- Музикою на життя не заробиш, - каже Геша Вербяний. У "Брати Гадюкіни" він прийшов 1995-го. - Записали дві платівки, покаталися з півроку по гастролях. І все закінчилося. Кузя поїхав до Бельгії (лікуватися від наркозалежності. - "Країна"). Зараз граю у львівському гурті "Кадилак" по клубах. Косимо під Елвіса Преслі. Та основна моя робота - паркетник. Завжди столяркою займався й прізвище моє Вербяний. Дерево мене все життя переслідує. От хлопці викликали зі Львова на місяць до Києва, знову музикою дихаю. Відклав усі замовлення. Хоча які там замовлення - життя у Львові єлє жевріє.
У цей час поверхом нижче Мельничук за звукорежисерським пультом роздає завдання вокалісткам:
- Зробіть мені ґоспел. Завопітє, як ще не зовсім покаявшиєся. Я не буду говоріть об іних вєщах, монашки.
- Ігорюнь, ти й сам схожий на проповідника. Такий собі розвратний падре, - сміються співачки за склом "кричалки". Так називають звукоізольовану кімнату для співів.
- Я бачу, у вашому селі про Бога ще ніхто нічо не чув, - каже невдоволений першим дублем звукорежисер. - Махну рукою і зараз запишемо ваші голоси з пристрастю.
Дівчата беруть потрібні ноти.
- Отлічно, давайте ще дублік, - задоволено усміхається Ігор. - Ми змікшуємо, зробимо, ніби вас багато - як у церкві.
- Класно тут у вас,- роззираючись, заходить лідер "ВВ" Олег Скрипка, торкається інструментів.
Розчохлює акордеон, награє "гадівську" мелодію "Чуваки, всьо чотко!" Перший підхоплює трубач, далі - інші. На концерті з "ВВ" із музикантів "Гадюкіних" гратимуть лише духові.
- Сто разів було - зустрінешся з людиною, а та каже: "У вас дуже класна музика, особливо пісня "Чуваки, всьо чотко!", - розповідає Скрипка. - Найприємніше, коли плутають з "Братами". Бо досі навіть в Україні нас інколи називають то "Океаном Ельзи", то "Ляпісом Трубецьким". Мене за Гаріка Сукачова, навіть за Богдана Ступку признають. Вибрали "Чуваки, всьо чотко!", бо найбільше нам підходить. Вона пацаняча. Зробили її подібною до наших "Танців", "Дня народження" й французької групи Mano Negra.
Познайомилися з "Гадюкіними" в Москві 1988-го. Вони тоді побилися з москалями з групи "Гражданская оборона", які в них дівчат відбили. Ми втрутилися, допомогли землякам. Програвші, тобто росіяни, потім виставляли портвейн.
"Брати Гадюкіни" для України - як The Rolling Stones для всього світу. Що частіше ми будемо згадувати своїх героїв, то вищий буде наш рівень самоповаги.
Віктор БРОНЮК, 33 роки, група "ТіК":
- У "Гадюкіних" кожна пісня - хіт, бомба. Ми виконаємо "Місько, вважай". Зараз, може, не всі зрозуміють, хто такий Місько й на що йому треба вважати. Кузя в часи перебудови натякав на Горбачова. На своєму останньому концерті вже співав "Вітьку, вважай", маючи на увазі іншого президента. Ми залишили слова з першоджерела. У нас є подібна власна пісня "Буде щастя, Вітька при власті".
Олександр ЯРМОЛА, 45 років, група "Гайдамаки":
- Кузьмінський з його геніальністю й почуттям гумору був рок-поет номер один в Україні. Пафосу не любив. Чув, у Тернополі його ім'ям хочуть назвати вулицю. Уявляю, як би він сміявся. Ми давно хотіли переспівати його "Гей, Іване". Пісня класна, написана для маловідомого фільму "Вперед, за скарбами гетьмана" Вадима Кастеллі. Хлопці в 1990-х її грали спокійно, під "планом". Ми зробимо потужно, по-гайдамацьки.
Вадим КРАСНООКИЙ, 37 років, група Mad Heads XL:
- 1989-го я для мами й тата закінчив музичну школу, повісив скрипку на стіну й попросив мене більше не напружувати. Узяв до рук гітару. Вчився грати по "бітлах" і "гадах". Особливо фанатів від пісні "Америка". У ній такий жорсткий рок-н-рольний риф. Найбільше мене захоплювало поєднання українських і англійських слів: "Хмарочос стирчить, як кіл. Знову злодій негра kill".
Сергій "Фома" ФОМЕНКО, 39 років, група "Мандри":
- Добре, що хлопці з "Братів Гадюкіних" не лежать на Кузіних піснях, як собака на сіні. Добре, що не беруть іншого вокаліста, як Deep Purple, там їх уже четверо було. Коли вип'ю, мій коронний номер - "Стара кав'ярня в центрі Львова".
Олександр "Фоззі" СИДОРЕНКО, 38 років, група "Танок на Майдані Конґо":
- У Харкові за СРСР головною групою мас були "Разные люди". "Гадюкіних" уперше побачили на Першому каналі в "Різдвяних зустрічах" Алли Пугачової. Зацікавило, що показують українську групу по московському телебаченню. Хоча "гадів" слухало тільки вузьке коло творчої інтелігенції. У Фагота була їхня платівка "Хлопці з Бандерштадту". "ВВ", Лесь Подерв'янський і "Гадюкіни" - три кити непотопляємі серед україномовних явищ культури, яких поважали.
"Я - онук окупантів. Діда в 1944-му залишили рулити чимось у львівській комендатурі районній. Школу закінчив, хіппі, волосся до ж..пи було. Місяців п'ять працював на 125-му заводі імені Леніна. Підсилювачі "Амфітон" робив на ширпотреб. У мене така стаття, що в пристойному товаристві соромно сказати. Строку дали три роки, вийшов через два з половиною, по амністії. Мій шлях співака, поета-пісняра, композитора й дебошира був тернистий. У роки брежнєвського застілля міцніло вміння моє по кабаках та весіллях. Перший наш концерт був у якомусь ДК на Новому Львові 1988-го. У "Братах Гадюкіних", крім як на роль клавішника, я не претендував. Голосу нема, пісні писати в голову не приходило. Але в якийсь момент вирішив узяти ситуацію в свої руки й нафігачив за два тижні з десяток пісень. І понеслась. Торчав із 1981-го по лютий 1994-го, із перервами на відсидку й стакан. Допомогли друзі з Бельгії. Після лікування ніяких роздоріж, пряма асфальтована дорога під назвою - "життя зашибись".
Сергій Кузьмінський, лідер гурту "Брати Гадюкіни", 1962-2009 роки
1 
1
Комментарии