Кукурудзи зібрали в чотири рази менше, ніж торік

На запитання відповідають міністр аграрної політики України, 50-річний Микола Присяжнюк і віце-президент Асоціації фермерів Микола Стрижак, 57 років

Ви задоволені врожаєм цього року?

Присяжнюк:

- Якщо порівнювати з іншими країнами, цілком задоволений. Якщо ж дивитися, чого прагнули, то - ні. Наприклад, минулого року зібрали 46 мільйонів тонн зернових. Цього очікували 40 - 41 мільйон тонн, а зберемо 38,6. Цукрового буряка також буде менше, ніж торік.

Стрижак:

- Урожай - нормальний. Гірше було 2003-го. Тоді зимою все вимерзло, а влітку - вигоріло. Останні два роки були дуже врожайні. Зараз обсяги зібраної пшениці третього класу вищі, ніж сім років тому. Із неї роблять хліб, макарони. Наша пшениця п'ятого класу краща, ніж у Європі - третього. А свою пшеницю п'ятого класу ми вирощуємо для худоби. У Європі такою людей годують.

Менше зібрали пшениці. Кукурудзи - у чотири рази менше, ячменю - удвічі. Не добрали половини цукрових буряків, мільйон тонн соняшника. Бо два місяці жили без дощу.

Чи вистачить гречки?

Присяжнюк:

- Ажіотажу з гречкою вже нема. Україна вирощує, скільки треба нам для споживання. Чотири роки тому цією культурою засівали близько 400 тисяч гектарів. Але ці обсяги не були затребувані щороку. Так вийшло, що зайву гречку сіяти перестали. І опинилися на межі дефіциту. Я впевнений, сталося це через інформаційний ажіотаж. Долила оливи до вогню й ситуація в Росії, де через несприятливі кліматичні умови зібрали низький врожай гречки.

Стрижак:

- Залежно від того, куди дінемо свій урожай. При правильному розподілі забезпечимо гречкою всю Україну, ажіотажу навколо неї бути не може.

Це як із м'ясом. Минулого року в польських фермерів купили 200 тисяч тонн. А тепер не знаємо, куди дівати власне. У нас немає дефіциту. Селяни не знають, що робити з тим, що виростили в хліві, яке набагато краще за польське. Але влада не зацікавлює свого товаровиробника, бо скуповують м'ясо майже задарма. Зате підтримують польських фермерів. Ми не можемо конкурувати з ними, бо їх дотує їхня держава.

Що саме із сільськогосподарської продукції доведеться ввозити?

Присяжнюк:

- Планово не будемо імпортувати нічого. На сьогодні є дефіцит свинини, м'яса птиці та молока. І ми це визнаємо.

Стрижак:

- Ввозити нічого не треба. У нас є все. Хоча чиновники завжди знайдуть, що ввезти, аби відмити гроші.

Торік нам потрібно було 200 тисяч тонн цукру для внутрішнього вжитку. У нас було 500 тисяч тонн. А чиновники два тижні не відкривали цукрові склади, щоб у магазинах зробилися пусті полички. Виник ажіотаж, ціна виросла. Тоді завезли цукор із тростини, закуплений дешевше в Латинській Америці. І продавали його за ціною, яка утворилася внаслідок ажіотажу.

Що призвело до надмірно високих цін на городину цьогоріч?

Присяжнюк:

- Це результат засушливого літа. Таких несприятливих умов для врожаю, мабуть, ще не було.

Стрижак:

- Дозрівання овочів не залежало від води зверху, вони на зрошенні. Городина дорога не через засуху. Чиновники повинні були відкрити ярмарки по всій Україні, аби виробник мав прямий доступ до споживача. Щоб ці 2 гривні на кілограмі картоплі залишалися в покупця, а не в посередника. Крім того, у нас не вистачає оптових ринків. Потужний оптовий є лише у Львові. Щодо якості городини, то в Україні вже давно потрібно відкривати електронний оптовий ринок. Я такий бачив у Франції. Там замість овочів фермери привозять папери. На місці домовляються про продаж, підписують їх. Покупець приїжджає й забирає свіжозірвану городину, а не ту, яка півдня була на сонці.

×