Багато хто втомився від політики, виборів і пов"язаного з ними ажіотажу. Чимало людей збираються голосувати проти всіх. Водночас протестний електорат усе більше цікавиться політиками, їхніми родинами. Народний депутат-"бютівець" 40-річний Віталій Чудновський розказує про своїх батьків. Їхні настанови допомагають йому виховувати власних дітей.
— Батьки дали мені чимало мудрих життєвих уроків. Тепер я втілюю їх у стосунках із дружиною, коли займаюся вихованням доньки й сина. До мене було ставлення трохи суворіше, бо наша сім"я була велика — я мав трьох братів. Ми були непосидючі, займалися музикою, спортом, знаходили час і для пригод. Брати і я багато читали, найбільше любили книжки про пригоди — Джека Лондона, Фенімора Купера. Захоплювалися так, що кілька разів навіть намагалися вирушити на пошуки скарбів. Мама водила нас на балет, в оперу, театри. Музичну школу ми закінчили теж завдяки їй.
Ваш батько був військовим. Він для вас беззаперечний авторитет?
— Батько прищепив нам правило: дав слово — тримай, хоч розбийся. Він навчив нас кожну справу доводити до кінця. Тепер я так виховую і своїх дітей: не кидатися словом, якщо дав, будь ласка — виконай. У дитинстві серйозно мене карали тільки за брехню. Якщо говорив правду, можна було з батьками про все домовитися. А коли ловили на брехні — перепадало без розмов. На справедливе покарання я не ображався — робив висновки.
Мій батько захоплювався спортом. Я теж почав займатися боксом, гімнастикою, плаванням. Намагаюся триматися у формі, ходжу в спортзал. Дуже любимо всією сім"єю подорожувати. Щозими їздимо в гори — кататися на лижах. 16-річна донька Саша катається на рівні, мабуть, майстра спорту. Та й 5-річний Нікіта вже два роки як став на лижі. Любимо прогулянки гірськими стежками.
Донька Саша катається на рівні, мабуть, майстра спорту
Саша навчається в 11-му класі.
— У нас із нею чудові стосунки. Спілкуємося вже не як батько і дочка, а на рівних — як друзі. Мав із нею лише одну проблему — комп"ютер, біля якого вона проводила весь вільний час. Підходив до столу, вимикав і виводив дочку на вулицю. Брав її з собою бігати, плавати, коли були на морі.
Може, краще хай дитина сидить удома за комп"ютером, ніж гуляє невідомо де і з ким?
— Тримати дітей удома простіше для батьків, але не більше. У комп"ютері підлітки також контактують з однолітками і можуть навчитися як позитивному, так і негативному. Головне, чого вчу своїх дітей — формувати власні життєві цінності. Саша багато читає. Я пояснюю їй, що так вона зможе прожити багато життів. Ми підсовували їй правильні книжки для її віку — і про кохання, і про зради, і про справжню дружбу.
У сина Нікіти нині такий вік, що він закидає нас запитаннями. 90 відсотків із них заводять у глухий кут. Розмовляю з ним не дитячими фразами, а як чоловік із чоловіком. Віддали його в секцію теквондо. Обирали для нього східні єдиноборства, бо вони навчають поважати противника. І захищатися. Ще Нікіта вивчає англійську. У наш час мови пробігали так-сяк. Лише тепер розумію, як це важливо в житті. Не хочу, щоб мої діти вивчали англійську мову в дорослому віці, нашвидкоруч, коли вже конче потрібно. Донька вільно спілкується трьома мовами — англійською, німецькою й іспанською.
Віталій говорить, що працює 12 год. на день. Має лише кілька вихідних на місяць.
— Але коли приходжу додому, син обіймає мене, каже: "Тату". І одразу зникає будь-яка втома. Колеги можуть бігти кудись розслабитися, а я поспішаю додому — мені тут найкраще. Порівнюю життя з підйомом на гору. Можна безкінечно ходити навколо гори, вибираючи маршрут: "цей кращий; ні, той кращий", але на вершину так і не піднятися. Я належу до людей, які вибирають маршрут і починають ним іти. Лише так можна добитися мети.
2 
1
Коментарі