Зізнання високопосадовців, що сталися у переддень інавгурації нового президента США, кардинально змінюють сприйняття війни в Україні.
Останнім високопосадовцем з адміністрації Джо Байдена із ким спілкувалися представники України, був держсекретар Ентоні Блінкен.
Він несподівано поділився цікавими деталями роботи адміністрації Джо Байдена. В інтерв'ю американським медіа припустив, шо у найближчому майбутньому остаточного рішення по Україні не буде, оскільки "зависло" питання про статус тимчасово окупованих територій, від яких Росія, на його думку, навряд чи відмовиться. Водночас Блінкен припустив досягнення угоди про припинення вогню, але "має бути надійний чинник стримування". На думку Блінкена, новий президент США може скасувати важливі напрямки роботи адміністрації Байдена по Україні.
У відповідь "прилетіло" - The New York Times звинуватила дипломата у продовженні війни в Україні.
Видатний служитель
У статті йдеться, про те, що минулого тижня він відвідав Париж "як тріумфатор" на хвилі ефекту від угоди Ізраїлю з ХАМАС. Президент Емманюель Макрон нагородив гостя найвищою нагородою - орденом Почесного легіону, і назвав "видатним служителем миру". Коли ж Ентоні Блінкен повернувся до Вашингтона, активісти звинуватили його у геноциді й військових злочинах. За що? Автори статті стверджують, що на ньому провина за загострення ситуації у низці гарячих точок, за вивід американських військ із Афганістану і за продовженні війни в Україні.
"Коли наприкінці 2022 року голова Об'єднаного комітету начальників штабів Марк Міллі припустив, шо Україна має скористатися успіхами на полі бою у мирних переговорах з Москвою, Блінкен наполіг на продовженні війни", - зазначається у статті.
Байден не такий
На прикладі конфліктів в Україні і на Близькому Сході NYT стверджувала, що Ентоні Блінкен перебрав на себе повноваження міністра оборони, впливаючи на оборонні цілі США й підігруючи Ізраїлю, іноді всупереч інтересам Вашингтона.
Наступними викинули компромат у журналі Time, і вже не про Блінкена, а про Джо Байдена. Журналист Саймон Шустер, котрий свого часу написав серію статей про будні Офісу президента України, нині з посиланням на ексчлена Ради нацбезпеки США Еріка Гріна, стверджує, що перемога України ніколи не була метою президента США. Насправді Байден хотів, щоб наша держава вижила і збереглася як суверенна, США здобули бішьше союзників і не допустили прямого конфлікту Росії з НАТО.
Ми свідомо не говорили про територіальні параметри, наголосив Грін, а фрази, котрі Білий дім уживав для опису своєї місії на той час, "підтримувати Україну стільки, скільки потрібно", також були спеціально розмитими. Бо, за словами співрозмовника, було неможливо Києву подолати Москву "навіть за всієї підтримки Заходу".
Таким чином, згуртовуючи світ на боротьбу, Байден мав на увазі те, що захист України від Росії - не те саме, що перемога над Росією. "Тому і не дивно, якщо ця мета залишається далеко від досяжності Зеленського". - резюмує він.
М'яке спростування
Володимир Зеленський дедалі частіше критикував Захід за недостатню допомогу. Як аргумент його закиди використовує Саймон Шустер.
Але офіційний Київ зробив низку кроків для спростування припущень, котрі компрометують Джо Байдена й Ентоні Блінкена.
Так, головком ЗСУ Олександр Сирський вперше дав велике інтерв'ю, де заявив, що Путін у 2024 році втратив рекордні 434 тисячі бійців, у тому числі 150 тисяч загиблими, а загальна кількість втрат перевищила цей показник за 2022-2023 роки. Відтак відкидається твердження, шо восени 2022 року Україна мала максимально сприятливу позицію на полі бою.
Підбили на злеті
Водночас радник голови Офісу президента Михайло Подоляк закликає не силувати Україну до мирних переговорів, доки не буде переваги на полі бою.
"Суть у тому, що тут немає простих і швидких рішень. Ініціативу треба контролювати. Її не можна віддавати Росії", - заявив він, майже дослівно повторюючи тези Блінкена.
За словами Подоляка, офіційний Київ намагається переконати команду Трампа у тому, що Путін затіяв війну не стільки для захоплення територій, скільки для перерозподілу геополітичного впливу.
The Telegraph звертає увагу на "задній хід", котрий дав Дональд Трамп стосовно своєї обіцянки закінчити війну в Україні за 24 години. Зараз він каже про декілька місяців, начебто спокусившись Нобелівською премією миру і під тиском страху через невдачу, на кшталт тієї, яку мав Байден в Афганістані.
Гарно не вийшло - погано не страшно
У компроматів цікавим є те, що вони доповнюють один одного, як пазли. Наприклад, твердження про продовження війни Блінкеном збігається з тим, що раніше писали про експрем'єра Великої Британії Бориса Джонсона. Джонсону ці слова пришпилювали до квітня 2022 року, у розпал Стамбульських переговорів. Нині в епіцентрі уваги Блінкен, тоді як Джонсон в одній з недавніх колонок закликав до припинення вогню.
Схоже на політичні ігри, оскільки експрем'єр Британії вважається близьким до Дональда Трампа або до його оточення, а Блінкен - до Байдена. Укладення історичної угоди по Близькому Сходу 19 січня було затьмарене суперечкою чинного й обраного президентів США. Трамп приписав заслугу собі, Байден це спростував.
Чи міг Ентоні Блінкен сприяти тому, щоб ця угода стала реальною не 19, а 20 січня? У такому разі, обраний президент виконав би одну зі своїх найгучніших обіцянок - поклав край війні. Не важливо, що Україну було б замінено Близьким Сходом, головне - термін. Натомість Блінкен зіграв на користь Байдена і нині отримує на горіхи від розлючених опонентів, хоча й намагається виправдатися.
Хто кого "підвісив"
Помітно, що викид компроматів працює на одну спільну мету, - привернути увагу до української тематики. І це видається природнім на тлі жорстких російських обстрілів та сплеску активності Європи у даному напрямку. Водночас Україна стала "болісною точкою" президентства Дональда Трампа ще до його початку. Він та його команда змушені виправдовуватися за "24 години", мовляв, усе виявилося складніше.
Хоч би як там було, а це підриває довіру і до самого Трампа, і до його "миру через силу". Новий господар Білого дому опиниться на тонкій кризі, оскільки ще одна-дві зірвані обіцянки, - і його політична вага значно послабшає. А це підважить геополітичні перспективи. Нові ініціативи вже сприймаються скептично. Наслідком може бути втрата підтримки у Конгресі. Тому обраний президент США поспішає організувати телефонну розмову з Путіним. Можливо, технологи Трампа вважають, що факт бесіди додасть йому ваги й частково компенсує присмак від зірваної обіцянки закінчити війну в Україні до в'їзду у Білий дім.
"В'єтнам" для Трампа
Побоювання не безпідставні. Ексрадник Трампа Стів Беннон припускає, що президент зануриться в українські справи і може бути втягнений у війну Путіна. У такому разі конфлікт ризикує стати для нього "другим В'єтнамом". Вірогідно, тому у ЗМІ знову є зливи "мирних планів", обговорювати які, як і конкретні терміни, немає сенсу, вважає кандидат на посаду радника з нацбезпеки президента США Майк Волтц. В інтерв'ю CBS News поідії в Україні він назвав "окопною війною часів Першої світової", котру треба припиняти якомога швидше. Однак зазначив, що конкретика відсутня, оскільки немає розуміння, між ким і ким мають відбутися переговори, які бодай попередні умови угоди.
"Грубі слова" і "роздуми"
Тим часом під каток компромату потрапив і Володимир Зеленський. Подкастер Лекс Фрідман, котрому він недавно дав велике інтерв'ю, розповів, що український президент, замість використати шанс донести сигнали готовності до переговорів, озвучив лише "грубі слова" на адресу Путіна і гарантів Будапештського меморандуму.
Український дипломат Роман Безсмертний вважає, що будь-який матеріал у західних ЗМІ варто розглядати як "роздуми". "Там завжди посилання на джерела, які побажали залишитися невідомими. Насправді мирного плану немає і відбувається артпідготовка. Стосовно "перемога" чи "забезпечення суверенності". У Грудні 2023 року Джо Байден чітко сказав, шо світовий порядок загинув. Доля його вирішується в нинішньому протистоянні між Росією і Україною. І світові, для того, щоб відстояти демократію і свободу, необхідна перемога у цій війні. Це перший і єдиний раз, коли Джо Байден використав термін "перемога". Все інше вписувалося в доктрину, котра називалася "Зрив стратегії", котру побудував Кремль. І всі виступи Байдена зводитися до того, що кремль не досяг стратегічної мети", - пояснив він.
За словами експерта, лише зараз США виходять на рівень, котрий дозволяє відновити запаси, передані Україні. На думку Романа Безсмертного, центр управління процесом переміститься до Європи.
2 
8759
Коментарі