Минулого четверга в Житомирі поховали письменника 75-річного Євгена Концевича. Майже все життя був прикутий до ліжка. У 17 років травмував хребет, невдало стрибнувши у воду.
— 2-метровий велетень, з білими й красивими зубами, які є у людей із здоровою психікою, — пригадує Концевича письменник Володимир Даниленко, 50 років. — Їздив на інвалідному візку, але був оточений жінками, в нього закохувалися. Переживав нестерпний біль, але ніколи не показував. Євген був зразком справжнього чоловіка. Чисті думки, справжній ерудит.
Євген Концевич товаришував з дисидентами. До нього приїжджав засновник Народного руху В"ячеслав Чорновіл.
— Радів друзям. Вважав, не має значення, як часто до нього приходить людина. Важливим було, що відчували при зустрічі, — додає 48-річний Володимир Білобровець, викладач української літератури Житомирського держуніверситету ім. Франка.
Через лікування антибіотиками Концевич оглух. Після цього видав останню книжку "Клекіт глухоти".
— Помер 21 числа, ховали 22-го, якраз на 58-му річницю, як травмувався. Щороку він "святкував" цю дату. Казав, це "день, коли скрутив собі в"язи і став письменником", — додає Володимир Білобровець.
Концевич — автор кількох збірок новел. Перекладав з польської та російської, був лауреатом Всеукраїнської премії літератури і мистецтва ім. Огієнка. 2006-го його нагородили орденом "За мужність" ІІІ ступеню.
2 
1
Коментарі