неділя, 04 серпня 2024 03:45

"Бидло, пиво і ганьба": 10 українських слів, які раніше мали абсолютно інше значення

"Бидло, пиво і ганьба": 10 українських слів, які раніше мали абсолютно інше значення
"Бидло, пиво чи ганьба": ви здивуєтесь значенням цих слів у давнину Фото: irivnyanyn

В українській мові є група слів, які з часом втратили своє первинне значення або актуальність.

Деякі з цих архаїзмів досі вживаються, але мають нове значення, пише tsn.

Розкажемо про десять слів, які кілька століть тому мали зовсім інше значення.

Які слова раніше мали зовсім інше значення

Бидло. Наразі це слово ми звикли сприймати як лайку. А раніше так називали велику рогату худобу, зокрема – биків. І чим більше у господарів було бидла, тим вони були заможніші і тим більше їх шанували.

Бовдур. Сьогодні це також грубе слово, а за часів Київської Русі так називали ідолів, які були витесані з дерева. Хоча наразі в деяких регіонах України також побутує це слово у прямому значенні, коли говорять про димарі, які збереглися в оселях дотепер.

Гість. Ми звикли, що гості – це ті, хто до нас приходить чи приїжджає. А раніше так називали чужинців і приїжджих купців.

Ганьба. До середини дев'ятнадцятого століття це слово означало будь-яке розважальне видовище, те, що виставлено на огляд, а не сором, як у наші часи.

Здоровий. Ця лексема нам відома у декількох значеннях – великий і нехворий. А за часів Київської Русі так називали успішних воїнів, які приходили з битви переможцями, хоча й поранені, але живі. Тому раніше це слово асоціювалося з успіхом, таланом та щастям.

Жир. За часів Київської Русі це слово мало значення побажання достатку, розкоші та надлишків. Навіть були імена з таким коренем – Жирослав, Доброжир, що означало матеріальний достаток. В українській мові побутує фразеологізм "з жиру біситься", тобто, всього має доволі і чимось не задоволений.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Вітати" чи "бажати": філологиня пояснила, чому ці слова зовсім не стосуються свят та знакових подій

Кричати. Наразі це слово означає те, що хтось голосно розмовляє, переходить на крик. А кілька століть тому воно мало значення – орати землю.

Пиво. Ця лексема мала раніше збірне поняття і означала будь-який напій. Потім так стали називати всі алкогольні напої, а ще пізніше напій з хмелю, сучасне пиво.

Празник. Слово мало значення "порожній", тобто вільний від роботи день або сучасною мовою – вихідний. З ним пов'язані слова "попразник" - перший день після вихідного, "празний" - ледачий, "празникувати" - бити байдики, нічого не робити.

Цілуватися. Раніше в українців була традиція – цілуватися при зустрічі, зичити щастя та здоров'я. Це слово означає "цілитель", "цілющий", тому вважалося, що коли люди обмінювалися цілунками, то вони зцілювали одне одного.

Два слова – "хохол" і "кацап" сприймаються українцями як зневажливі назви українця і росіянина відповідно. Так їх тлумачить і "Словник української мови". Звідки взялися слова "кацап" і "хохол" розповіла філологиня Ольга Васильєва. Хохол – це зачіска. Козаки носили хохли, тобто чуби, оселедці.

"Кацап" – це тюркське слово, воно означає "різник", "вбивця", "м'ясник".

Зараз ви читаєте новину «"Бидло, пиво і ганьба": 10 українських слів, які раніше мали абсолютно інше значення». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути