"Має прийти людина, яка скаже: або політика, або бізнес"

 

— Люди мають бути відповідальні за своє голосування. Коли нарікаєте, що парламент не такий, то згадайте — там сидять ваші обранці. Ви декого наймаєте 20 років поспіль, — каже заступник голови Верховної Ради 42-річна Оксана Сироїд.

Зустрічаємося в її парламентському кабінеті на вул. Грушевського, 5. На стіні навпроти робочого столу — картина української художниці Влади Ралко. Є велика книжкова шафа. На видному місці — боксерські рукавиці з автографами українських чемпіонів.

Оксана Іванівна в темно-синьому костюмі. На шиї низка перлів.

Зараз головна тема в Україні — другий тур виборів. Чим можна пояснити високий рейтинг Зеленського (у першому турі президентських виборів Володимир Зеленський набрав 30,24% голосів, Петро Порошенко 15,95%. — ГПУ)?

— Є дві причини. Перша — невдоволення результатом роботи нинішнього президента. Друга — надія на Володимира Зеленського. Хоч вона і не має під собою ґрунту.

Петро Порошенко нагнітає страх. 2014 року він був обґрунтований. Сьогодні для багатьох загроза з боку Росії виглядає менш страшною, ніж подальше перебування нинішнього президента на посаді. Суспільство розділилося. А розкол України — це і є російська мрія.

Чого Порошенко не зробив для перемоги?

— У нього був шанс 2014 року — 54 відсотки підтримки в першому турі. Такого не мав жоден президент і не знаємо, чи скоро хтось матиме. Можна було призначати найкращих людей на посади, робити зміни. Суспільство було готове підтримати найрадикальніші кроки, аби вони рухали країну вперед.

Але Порошенко з трибуни декларує те, що від нього хочуть почути. А робить протилежне. Наприклад, каже, що він проти Росії. Але нав'язує зміни до Конституції щодо особливого статусу для Донбасу. Це фактично юридична окупація України Росією. Тоді "Самопоміч" виступила проти. Нас звинуватили, що ми — "агенти Кремля". А сьогодні президент говорить нашими словами.

Або згадайте, як ввели Юрія Луценка на посаду генпрокурора. Треба було змінити закон про прокуратуру. Володимир Гройсман (нині прем'єр-міністр, до квітня 2016 року був спікером парламенту. — ГПУ) ставив на голосування цей законопроект 28 разів. Це чесноти? Це історія приниження. І її не можна виправити за два тижні.

Для чого президент Франції Еммануель Макрон запросив обох кандидатів у президенти на зустріч?

— Міжнародні візити відбуваються для розуміння, хто є хто. Зустріч Зеленського з Макроном була вигідна їм обом. Для Володимира це перший міжнародний візит у статусі кандидата. А представникам європейської політичної еліти також важливо розуміти, до чого їм готуватися, з ким доведеться працювати.

Зустріч із Порошенком могла бути для дотримання балансу.

Яка ймовірність, що новий президент достроково розпустить Верховну Раду?

— Зеленському це було б вигідно. Зараз він може розраховувати на велику підтримку нікому невідомої партії "Слуга народу".

Розпуск може виявитися на руку і Петрові Порошенку. Бо у жовтні його партії теж буде складніше отримати голоси.

Але для розпуску Ради немає жодних передумов.

Уже починається парламентська кампанія. Що Верховна Рада має встигнути до виборів?

— Цей парламент може зробити те, що навряд чи зможе наступний. Ухвалити закон про вибори на пропорційній основі за відкритими списками. І запровадити правила гри для президента, щоб ми не залежали від особистості.

Які правила?

— "Самопоміч" запропонувала законопроект про президента. Знайшли 72 закони, де главі держави надані повноваження понад ті, що визначені Конституцією. Не має значення прізвище. Президента треба повернути в буйки Основного закону, бо він далеко заплив.

Уперше я запропонувала законопроект про президента 2003-го. Тоді мене називали мало не богохульницею — як можна гаранта регулювати? Конституція — це модель того, як суспільство має контролювати владу. Повинні робити її більш відповідальною.

Для свавільної особистості такий закон був би рамками для стримування. А для нової людини, як Зеленський, він буде захистом. Якщо йому порадять "піди ще й туди", він скаже: "не можу". І це уберегло би його від розчарування людей. Бо чим більші спочатку надії, тим потім сильніше бажання лінчувати.

Верховна Рада два місяці працює над законом про мову. Чому гальмується його ухвалення?

— Тому що Порошенко ніколи не був зацікавлений в ухваленні законопроекту у цій редакції. Коли на його передвиборчих плакатах з'явилося "Армія. Мова. Віра", то малося на увазі, що буде ухвалений формальний закон про мови.

Найбільша цінність законопроекту, який розглядається, — він установлює вимоги володіння державною для публічних осіб, сфери обслуговування. Але це не поширюється на мову спілкування — говоріть удома, якою хочете.

Однак коли йде голосування за бюджет, кожен домовляється, що з цього матиме. Тоді з'являється одностайність. А коли йдеться про корисні для України речі, то порозумітися складно.

Хто сьогодні має важелі впливу на парламент?

— Більшість депутатів контролюють олігархи.

Ця система працює із середини 1990-х, із часів президентства Кучми. Під час великої приватизації почали продавати дві групи державних активів. Це критична інфраструктура — обленерго, облгази. І великі промислові комплекси — металургія, хімічна промисловість. Кілька людей — переважно за російські гроші — скупили ці об'єкти. Створили монополії. Щоб їх ніхто не забрав, сформували під себе політичну систему. Тепер контро­льовані олігархами політики приходять у парламент, формують уряд і зберігають кругообіг олігархії у природі.

На парламент впливають сім-вісім осіб. Але вперше у Верховній Раді є людей 60, незалежних від олігархів (фракція "Самопомочі" налічує 25 осіб. — ГПУ). Під час майбутніх виборів важливо зберегти і збільшити їх кількість.

Як зробити парламент незалежним від олігархів?

— У Сполучених Штатах на межі ХІХ–ХХ століть вплив на Конгрес мали трасти. З'явилося антитрастове законодавство, яке розбило монополії.

Наприклад, бізнесмен Рінат Ахметов (найбагатший українець, власник групи "Систем Кепітал Менеджмент". Його статки оцінюють у $8,04 млрд. — ГПУ) впливає на теплову енергетику. А це 40 відсотків усієї енергетики. Володіє майже всіма вугільнодобувними шахтами, фабриками, які збагачують це вугілля, майже всіма електроцентралями, які виробляють електрику. Й обленерго, які цю електрику продають. Але Антимонопольний комітет каже: він не має монопольного становища на ринку. А голову цього комітету призначає парламент. Там — люди олігархів. Вони ніколи не поставлять на чолі людину, яка загрожуватиме інтересам монополістів.

Треба руйнувати ці зв'язки. В АМКУ має прийти людина, яка скаже: або політика, або бізнес.

Які ще зміни треба?

— У більшості парламентів рішення ухвалює більшість із присутніх. Це означає: хто працює, той ухвалює рішення. А в нас потрібно 226. Так завжди буде згода між олігархами. Інакше не набереться потрібна кількість голосів. Якби можна було ухвалювати більшістю присутніх, то шанси прийняти правильні рішення були б вищі.

Яке головне завдання для України зараз?

— Вижити. І конкурувати у глобальному світі. Доки буде Росія, доти вона хотітиме нас знищити. Сьогодні тут вирішується доля безпеки Європи та світу.

Якою бачите нашу державу за 5–10 років?

— Із нетерпінням чекаю, коли до влади прийдуть народжені в незалежній Україні. У них нема постколоніального синдрому. Це буде років через 10. Це покоління тих, хто народився в середині 1990-х. Моє завдання — зберегти країну, щоб їм було що рухати вперед.

Через 10 років завершиться 40-річний цикл Мойсея, ходіння пустелею, щоб вийшов дух рабства. Витримати це десятиліття — і тоді справді можемо отримати іншу швидкість руху.

Два роки займається боксом

Оксана Сироїд — перша жінка на посаді заступника голови Верховної Ради. У парламенті з 2014 року. Пройшла за списком партії "Самопоміч" під четвертим номером.

Була помічником народного депутата Ігоря Юхновського. Працювала в секретаріаті Кабміну, менеджером проектів Організації з безпеки і співробітництва в Європі в Україні. З 2012-го — директор благодійного фонду "Українська правнича фундація". Викладає в Києво-Могилянській академії і в Київській школі економіки.

Два роки щонеділі займається боксом.

— Найбільша цінність для мене в тому, що це потребує такої концентрації, що півтори години не можна більше ні про що думати, — говорить Оксана Сироїд. — У спаринги не стаю. Для мене це, як фізкультура. Важливо хоча б раз на два тижні мати півранку без поспіху — нікуди не бігти, нікому не дзвонити. І до обіду вже батарейки заряджені. Люблю їздити у село. Там інше повітря, запах. Час по-іншому плине.

Родом із Городища Сокальського району на Львівщині. Живе в Києві. Незаміжня.

×