Пʼятниця, 29 вересня 2017 05:30

"Комуністи теж думали, що вічні. Сьогодні ж вони — на смітнику історії"
6

Лідер ВО ”Свобода” Олег Тяг­нибок: ”Олігархія — це зрощення великого злочинного капіталу з державною владою. У результаті виникла узаконена корупція”
Фото: www.svoboda.org.ua
Політолог Віталій Бала: ”Сенс конкуренції в тому, що з’являються нові ідеї і рух уперед”
Політолог Олександр Солонько: ”Нинішній правлячий клас налаштований уживати всіх заходів, аби націоналісти не мали представництва у виконав­чій владі”
Політолог Вадим Карасьов: ”Якщо цей устрій не зламати, суспільство й далі наступатиме на одні й ті самі граблі”
Колишній суддя Конституційного суду Віктор Шишкін: ”В Україні комуністичний олігархат перетворився на бандитський олігархат”

Націоналісти оголосили війну олігархії, саме її вони вважають головним внутрішнім ворогом у країні. Олег Тягнибок і його соратники заявили, слідом за комуністами суспільство зобов'язане відправити на смітник історії бізнес, побудований на зв'язках із політиками, чиновниками та криміналітетом. Однак політичні експерти вважають, навіть з урахуванням фанатичної відданості ідеї націоналістам не подолати олігархат самотужки. Потрібна згуртованість не менше третини українського суспільства.

16 вересня в Києві відбувся черговий звітно-виборчий з'їзд Всеукраїнського об'єднання "Свобода". 48-річний Олег Тягнибок, якого переобрали лідером партії на новий термін, оголосив про пріоритети політичної сили. Один із них — курс на боротьбу з олігархією. Її Тягнибок порівняв із комуністами:

— Інтереси України й українців для цієї влади бариг абсолютно чужі. Україна для них — панське поле, а українці — кріпаки. Їм наплювати на майбутнє держави. Їм наплювати на майбутнє наших дітей. Бо їхні діти — за кордоном. Вони в Україні не живуть і не житимуть. Але завжди так не буде. Комуністи теж думали, що вони — вічні. Сьогодні ж вони — на смітнику історії. На черзі — олігархи. Так само, як ми знешкодили в Україні комуністів, ліквідуємо й породження комуно-комсомольської номенклатури — олігархію. І якщо хтось у цьому сумнівається, нагадаю — донедавна багато хто не вірив у те, що можна викинути на смітник історії червоних динозаврів.

Олігархія — це зрощення великого злочинного капіталу з державною владою. У результаті виникла узаконена корупція, що ми сьогодні й бачимо. А що таке узаконена корупція? Це коли влада ухвалює такі закони та "протягує" такі рішення, що дозволяють безкарно, "законно" грабувати державу та людей. Тобто ті, хто мав би бути слугами народу, стають служками олігархів. Тому в скрутний для України час, замість затягти паски на пузі олігархів, вони, насміхаючись, затягують зашморг на шиї українців.

Із лідером "Свободи" погодилися багато політичних експертів.

І після Майдану олігархія продовжує керувати країною, говорить керівник Центру "Третій сектор" Андрій Золотарьов, 52 роки:

— Олігархи нікуди не поділися. Відбулося переформатування влади, і вони знову відмінно в неї вписалися. Ахметов став молодшим бізнес-партнером президента. І ми це бачимо по діях членів комісії з регулювання цін і тарифів. На підвищенні тарифів на електроенергію Рінат Леонідович заробив 30–40 міль­ярдів гривень. Аграрний олігарх Косюк отримав 800 мільйонів гривень дотацій. Його курятина дорого коштує українському платникові податків. Без підтримки влади такі схеми реалізувати неможливо. Це означає, олігархи нікуди не поділися. Декларований Порошенком "хрестовий похід" на них — банальний переділ і розподіл на користь своїх. Упродовж останніх двох десятиліть у руках олігархії зосереджена не лише економічна й фінансова, але медійна й політична влада. Змінилися фізіономії біля керма, а система залишилася колишньою.

Замість української олігархії можуть прийти транснаціональні компанії. І тут складно обрати, яке з двох лих менше. Вони хапаються за популярні гасла про боротьбу з корупцією. Але ті й інші мають на меті економічне пограбування країни.

— Олігархи — це не лише гальмо, а зачинені двері для України, — каже директор Агентства моделювання ситуацій 51-річний Віталій Бала.

— Відсутність конкуренції ніколи не дає результату. А сенс конкуренції в тому, що з'являються нові ідеї та рух уперед. На мій погляд, треба менше говорити про деолігархізацію та зробити демонополізацію. Щоб не дати комусь ексклюзивні права користуватися бюджетними ресурсами. І все, процес піде. Доки це не зроблять, завжди ті чи інші фінансово-промислові групи, власників яких називають олігархами, свої інтереси ставитимуть вище за інтереси держави. Усі старі олігархи залишилися. Хтось із них послабив позиції, а хтось — посилив. Так відбувається, коли змінюється влада.

Питання: чи вдасться "Свободі" знайти однодумців під час боротьби з олігархічним ладом української держави?

Перспектива альянсу навколо цієї мети з іншими великими політичними силами поки що виглядає більш ніж примарною, на думку експертів. Утім, політолог Олександр Солонько, 26 років, вважає: "Свобода" звикла битися самотужки, причому з противниками, які набагато перевершують націоналістів у ресурсах. Це "фірмовий" політичний стиль націоналістів.

— "Свобода" підготувала декілька законопроектів. Наприклад, про скасування грошової застави для корупціонерів, який іще позаторік був зареєстрований, а потім на ньому намагалися піаритися представники влади. Був також законопроект про ліквідацію приватних монополій. "Свободівці" вимагають, щоб економічні монополії належали тільки державі. Боротися потрібно не лише з наслідками корупції. Необхідно ліквідувати умови, що уможливлюють її. У цьому плані націоналісти мають право говорити, що вони роблять реальні кроки, а не тільки заяви, — каже Солонько.

"Свобода" показала себе політичною силою, з якою важко домовитися, говорить Солонько. Саме тому їй важко знайти союзників серед політичної еліти.

— Правлячий клас бачить: "Свобода" виконує ті обіцянки, що декларує, а також підтверджує свої заяви діями, — продовжує Олександр Солонько. — Тому він її боїться, відчуває неприйняття і недовіру. Політики бачать: зі "Свободою" немає можливості домовлятися щодо своїх меркантильних інтересів. Нинішній правлячий клас налаштований вживати всіх заходів, аби націоналісти не мали представництва у виконавчій владі. Тому що вони можуть створити їм дискомфорт.

Дії "Свободи" якоюсь мірою є популізмом, вважає директор Інституту глобальних стратегій 61-річний Вадим Карасьов. Але партія принаймні спробувала змінити законодавство так, щоб ускладнити життя олігархам. Інші політичні сили навіть такої спроби не робили, хоча мали всі важелі для вирішення проблеми.

— "Свобода" подала до парламенту два законопроекти: про денонсацію конвенції з Кіпром про уникнення подвійного оподаткування і про повернення капіталів, що перебувають у тамтешніх офшорних зонах та інших юрисдикціях, звільнених від подвійного оподаткування. Я не впевнений, що ці законопроекти, у разі ухвалення, дозволили б повернути в Україну більш як сотні мільярдів доларів, як стверджують їх автори. Але це дало би змогу припинити вивезення грошей з країни, — говорить Карасьов.

За його словами, діючий в Україні політико-економічний устрій, коли декілька кланів тримають у руках основні галузі економіки, створили за часів Леоніда Кучми.

— Якщо цей устрій не зламати, суспільство й далі наступатиме на одні й ті самі граблі, — каже Вадим Карасьов. — Чому ми спочатку обираємо, а потім наполегливо скидаємо владу? Тому що будь-який політичний проект в олігархічній системі зав'язаний на інтересах своїх спонсорів. У "Свободи", на відміну від інших нинішніх опозиціонерів, безумовно, є моральне право ставити питання про злам олігархічної моделі. Інша справа, чи знайдуть підтримку запропоновані депутатами-"свободівцями" законопроекти, спрямовані на обмеження впливу та можливостей олігархів. Хоча націоналістам не звикати братися за виконання завдань, що спочатку здавалися нездій­сненними. Досить згадати, як фанатично вони домагалися заборони Комуністичної партії. Адже теж здавалося — в нашій країні це неможливо.

Громадський діяч, екс-суддя Конституційного суду 65-річний Віктор Шишкін закликає українців самим обирати — бути зі "Свободою" і намагатися будувати майбутнє чи голосувати проти й продовжувати працювати на олігархів.

— В Україні комуністичний олігархат перетворився на бандитський олігархат, — говорить Шишкін. — У "Свободи" немає сильних союзників? Коли в націоналістів буде підтримка народу на рівні 30 відсотків, знайдуться і союзники. Якщо партія ставить завдання перемогти олігархію і готова фанатично йти до мети — вона досягне результату. А українці повинні для себе зрозуміти, чи готові вони давати хабарі й працювати на олігархів? Якщо так, то нехай не голосують за "Свободу". Якщо ні — підтримають цю партію чи споріднену силу.

Зараз ви читаєте новину «"Комуністи теж думали, що вічні. Сьогодні ж вони — на смітнику історії"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

2

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі