Президент Грузії Михаїл Саакашвілі, 38 років, відвідав військову частину під Києвом, де колись служив.
"Окремий контрольно-пропускний пункт "Київ"— було написано на воротах частини свіжою фарбою, яка ще липла до пальців. Нинішній президент Грузії провів тут півтора року свого життя.
Стояла спека. Невеликий духовий оркестр і вишикуваних відмінників прикордонної служби час від часу доводилося переводити в затінок, щоб ніхто не знепритомнів. Вони репетирували із сьомої ранку.
Спеціально для Саакашвіллі до частини привезли Григорія Чикулая та Миколу Канцера — старшину й лейтенанта, які тут служили двадцять років тому. З поважним виглядом вони походжали собі по плацу. Виявилося, що чогось конкретного про Саакашвілі офіцери пригадати не можуть.
Кишені його штанів відтягувало щось об"ємне
— Ці дерева дуже старі. В принципі, їх міг саджати Михаїл Саакашвіллі, — припускали. — А ще він, здається, декілька разів підрізав кущі.
На запитання, чи був Саакашвіллі в армії таким гострим на язик, як тепер, Микола Канцер відповів:.
— Ні, він був не дуже говірким. І взагалі досить спокійним.
Щоправда, точно пам"ятали, що грузинський президент у свої двадцять років добре знав англійську мову й іноді перекладав на митниці в аеропорту. Після довгих розпитувань Чикулай згадав іще про грузинські солодощі — чурчхелу та горіхи в сухому виноградному соку. Їх Михаїлові до Києва часто надсилала бабуся.
— Він завжди ділився з хлопцями і передавав нашим дітям,— сказав Чикулай.
Офіцери поскаржилися, що, вже коли він став президентом, зустрічали його якось в аеропорту "Бориспіль". Але Саакашвіллі їх не впізнав.
Грузинський президент запізнився на три години. На червоній доріжці за цей час устигли помітно наслідити. Саакашвілі мав неофіційний вигляд: світлі штани, чорна футболка і легка куртка. Обидві кишені його штанів відтягувало щось об"ємне. Коли командуючий цим невеличким парадом підійшов, щоб віддати йому честь, Саакашвіллі якраз вовтузився з блискавкою на своїй куртці.
— Здравствуйте, товарищи,— просто звернувся він до строю.
Поки прикордонники вигукнули своє "Здравія бажаємо!", Саакашвіллі вже пішов далі.
Після посадки червонолистного дуба грузинський президент розповів, що саміт ГУАМ став по суті дипломатичним проривом, адже країни домовилися про зону вільної торгівлі. Похвалив українських силовиків, які завжди чітко виконують домовленості та повертають на батьківщину грузинських злочинців.
За півгодини він уже прямував до одного з "мерседесів".
— А с ветеранами сфотографироваться!?— гукнув йому навздогін Чикулай.
Саакашвілі повернувся, швидко обійняв колишніх начальників і поспішив далі. Офіцери зауважили, що він сильно змінився:
— Поправился очень. А был худой-худой.
Коментарі