"За 14 онуків знаю, вижу, як ростуть на моїх очах, а за 15 онучку нич не чути. Рано-вичір молюся, аби увідіти Ольку", — витирає сльози Юганка Зейкан, 62 роки, із села Малий Раковець Іршавського району на Закарпатті.
Невістку Тетяну, дружину нині покійного сина Василя Поповича, та онуку Ольгу жінка не бачила 15 років.
— 6 листопада 2001 года моя молодша донька Анна уддавалася. Перед тим ми загнали (надіслали. — "ГПУ") телеграму Тани в Росію — покликались-ме їх на свальбу. Телеграма вернулася, ош адресат вибув. За рік перед тим Таня написала письмо, загнала фотокарточку з Васильовим гробом. Писала, що доглядає чоловікову могилу, ош дуже їм тяжко жити, бо ціни на всьо піднялися, — виймає із загорнутої газети вкритий цвіллю конверт.
На Юганці Юріївні червона шовкова сукня у великі чорні кружальця. Поправляє хустку на голові.
— Мені видиться, ош Таня на мене обідилася, — каже. — Просила загнати їм оріхів, айбо пошта не брала посилки за кордон.
Бере до рук два фото онуки.
— Ольці зараз дись 20. Останній раз віділа, коли їй було п"ять років. Привозили її сюди, в село. Боже, што дуже її хочу видіти, ош яка уросла, — піднімає руки.
Першого сина Юганка народила поза шлюбом у 19 років од односельця Василя. Дала дитині його ім"я та своє прізвище.
— Як закінчив вісім класів, пішов із односельчанами на заробітки в Росію, у город Бежецьк Калінінської області. Тепер то область Тверська. Звідти пішов у армію, служив у Москві, — показує фото сина, який підтягується на перекладині. — Після армії дому не прийшов, а пішов у Бежецьк. Написав письмо, просив, оби-го зняла із учота, уписала із села. Брехав, ош там йому треба два роки відробити. Скоро ся там женив.
Юганка Зейкан їздила до Бежецька двічі. Говорить, що син працював робітником на заводі, а невістка в лікарні. Жили в однокімнатній квартирі, потім перебралися до трикімнатної.
— Василь купив машину, займався купи-продай, — згадує. — Таня дала телеграму, ош він помер. На похорон я не могла піти, бо то дуже далеко й дорого. Потім невістка писала, ош син того вечора узяв свою зарплату, її і поїхав на покупки. Попав в аварію і розбився на смерть. Чи то так було, чи його вбили за гроші, не знаю. Йому не було ще і 31-го рока.
1970-го Юганка Юріївна вийшла заміж за вдівця із сусіднього села Імстичеве Петра Зейкана:
— Мені було 25, а Петрові — 30. У нього був 5-річний син Міша. Василь чоловіка називав няньом (батьком. — "ГПУ"). В Імстичеві прожили п"ять років. Потім мама захворіла, злягла, то ми перейшли жити до неї в Раковець.
У місцевому колгоспі пропрацювала 29 років. Чоловік був сезонним робітником, помер п"ять років тому в 62-річному віці.
Гроші на воду пішли на похорон
— Народила-м семеро дітей, з них уже четверо в землі, — голосить. — Маринка померла у п"ять місяців, Юрик — у рік. Йолани не стало у 29 — мала рака, лишила двоє діточок.
Разом із матір"ю мешкає донька Анна, 25 років, зять Юрій Гомечко і троє онуків. 35-річна дочка Оксана виховує п"ятьох дітей, живе в селі Велика Маячка Новосанжарського району на Полтавщині. У тому самому районі в селі Соколова Балка оселився син Іван, 27 років. У нього чотири дитини.
— Із дітинськими та гірськими отримую 800 без гривні пенсії. Продаю молоко, сметану, гриби в райцентрі, — розказує жінка. — Води в хижі нема. Треба йти у криницю за 300 метрів. Щоби принести два відра води, півгодини часу трачу. У 1968-му сусіди проводили воду. Казали, ош треба нараз гроші давати, вже не помню, ош кілько. А тоді якраз умер няньо. Гроші на воду пішли на похорон. Ми построїли хижу, обладили одну комнату. На других не було даже вікон, застеляли їх покрівцями (домотканими килимами. — "ГПУ"). Потім давала гроші сусідам. Айбо вони уперлися, ош воду нам ниґда не дадуть.
1946, 21 лютого — Юганка Попович народилася в с. Малий Раковець Іршавського р-ну на Закарпатті. У батьків була наймолодшою — десятою — дитиною
1965, 5 грудня — з"явився на світ син Василь
1970 — вийшла заміж за Петра Зейкана, вдівця із сусіднього села Імстичеве
1988 — народилася онука Ольга
1993 — востаннє бачила сина Василя із родиною, 2 жовтня 1996-го син загинув
2000 — отримала останнього листа з Росії від невістки Тетяни
2003 — померла донька Йолана й чоловік Петро.
Коментарі
1