— Третій рік Петя в нас живе, а Яшенька — лебідка, в сусіда. Приютили, щоб не замерзли й собаки їх не розірвали, — розповідає 73‑річний Микола КРАВЕЦЬ із села Гранів Гайсинського району на Вінниччині. 2018‑го разом із сусідом врятували із замерзлого ставка двох лебедів. Птахи не полетіли у вирій, бо мали переламані крила.
— Як принесли Петю, то тиждень нічого не їв. Боявся, — говорить дружина Кравця 73‑річна Ніна Іванівна. — А тепер він, як свійський. Розуміє все, що балакаємо до нього. Неагресивний, качок не б'є. Їсть те, що й інша домашня птиця. Любить кукурудзу, мішанину, пшеницю, картоплю, натертий гарбуз. А ряски зі ставка сам може й пів мішка з'їсти. Петя має власний кабінет — чоловік зробив йому окрему огорожу в хліву.
Після першої зимівлі лебедів випустили до птахів, які повернулися з вирію. Ті їх не прийняли.
— Стали бити і гнати. Наш злякався, побіг в іншу сторону села через городи. Ледь його знайшли. Тепер плаває у великій ємності в нашому садку. У Петі та Яшеньки — справжнє лебедине кохання. Щодня сходяться, пасуться, їдять разом. А ввечері — по домах. Якось випало багато снігу, не було як вийти на вулицю. Петя лиш дійшов до паркану й сумними очима дивився на обійстя, де Яшенька живе. Постояв трохи й повернувся у хлів, — розповідає Ніна Кравець. — Наші лебеді не літають, повільні. Через це навесні Петю підбила машина. Вибігаю, а він крилами по дорозі б'є. Водій не розрахував і вчасно не загальмував. Три дні після цього лебідь сидів у хліву. Але швидко очуняв.
Коментарі