Вівторок, 17 грудня 2019 05:30

"Шукав нас на милицях по всьому місту. Відчула себе винуватою"

Автор: varta1.com.ua
  Військовий Сергій Новіков повінчався з волонтеркою Тетяною Кубишкіною у духовному центрі Тернопільської артилерійської бригади. Запросили лише батьків і близьких друзів
Військовий Сергій Новіков повінчався з волонтеркою Тетяною Кубишкіною у духовному центрі Тернопільської артилерійської бригади. Запросили лише батьків і близьких друзів

— Влітку ми розписалися. З того часу чекали на повернення з Донбасу капелана Володимира Андрухіва. Для нас було символічно, щоб саме він нас повінчав, бо ми з Сергієм познайомилися завдяки військовій справі, — каже волонтерка 44-річна Тетяна КУБИШКІНА зі Львова. У листопаді повінчалася із капітаном Збройних сил України Сергієм НОВІКОВИМ, 43 роки.

Обряд провели у духовному центрі Тернопільської артилерійської бригади. Великого свята не влаштовували. Запросили лише батьків і близьких друзів.

— Ми познайомилися через соціальні мережі, — розповідає Тетяна Кубишкіна. — Були в одній групі для військових і волонтерів. Якось вирішили організувати зустріч у Львові. Всі, хто планував бути, скидали мені свої контакти. Тоді Сергій уперше написав. Та на зустріч він не прийшов. Зрештою я дізналася, що він затримався у госпіталі, а потім шукав нас на милицях по всьому місту. Відчула себе винуватою. Вирішила зустрітися з ним наступного дня.

— З першого погляду не зрозуміла, що Сергій — мій майбутній чоловік, — продовжує Тетяна. — Ми дорослі люди. Обоє раніше були одружені, маємо дітей. Коли вперше побачилися, не було відчуття, що між нами пробігла іскра. Зустріч минула спокійно. Сергій мені сподобався: дуже контактний, веселий, уміє підтримати будь-які теми в розмові. Ми багато про що говорили і сперечалися. Потім зустрічалися ще кілька разів, поки Сергій лежав у госпіталі. Перед від'їздом на Донбас він запитав: "Чи будеш ти мене чекати?". А потім додав: "Чекай". Спитала, чи для нього це важливо. Коли почула ствердну відповідь, пообіцяла, що чекатиму.

Доки Сергій Новіков був на Донбасі, часто дзвонив коханій. Вона в цей час допомагала організовувати волонтерську допомогу для військових.

— Освідчення як такого не було. Декілька разів повторював слова: "Я хочу бачити тебе своєю дружиною". Спочатку сказав це мені, а згодом — моїм батькам. Так і вирішили, що треба побратися.

Минулої весни Тетяна пере­їхала до Сергія в Тернопіль.

— Жити на два міста важко, тому питань про переїзд не виникало, — говорить вона. — Сергій саме повернувся з Донбасу, а я завершила свої справи у рідному місті. Кілька тижнів тому були у Львові. Назад поверталися пізно ввечері. Коли стояли на вокзалі, я відчула полегшення. Сказала: "Нарешті ні я тебе не проводжаю, ні ти мене. Тепер ми разом їдемо додому".

Зараз ви читаєте новину «"Шукав нас на милицях по всьому місту. Відчула себе винуватою"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 3
Голосування 8 листопада, "Динамо" - "Шахтар". Як закінчиться матч?
  • 1) перемога "Динамо"
  • 2) нічия
  • 3) перемога "Шахтаря"
Переглянути