— Коли відсилала квитанцію, не вірила, що щось із того вийде. Про виграш дізналася від сусідки. Того дня була заклопотана, газету не гортала. Свої 500 гривень отримала 15 листопада. Одразу потратила на подарунки для дітей. 29 жовтня народився внук Андрійко. Маю ще внучку Настю, — розповідає 57-річна Раїса Цимбал із села Дубище Ківерцівського району на Волині.
"Газету по-українськи" передплачує п'ять років. Відправила копію квитанції на адресу редакції і виграла 500 грн.
— Мені її порадили на пошті. Зібралося чимало односельчан. Говорили між собою, хто що передплачує. Я почала виписувати "Газету по-українськи". У ній все цікаво. Із задоволенням читаю новини, статті про справи сімейні, програму телепередач і всякі поради по господарству. Коли весна іде, використовуємо посівний календар із газети. Читаємо, як доглядати за садом, виноградом, помідорами. Бо ми живемо з городу й господарства, — говорить Раїса Василівна.
Народилася в Дубищі. Після школи працювала на заводі "Високовольтний" у місті Рівне.
— Складала м'ясорубки та фени. Їздила туди щодня з села дизелем. Це за 30 кілометрів. Після декрету влаштувалася в колгосп. Робила там, доки не розвалився. А потім доглядала за старенькими батьками. Спочатку за батьком, бо був паралізований, а потім і за матір'ю. З чоловіком Олександром Сергійовичем разом 36 років. Одружувалися 14 жовтня. Він старший за мене на рік. Працював залізничником. На пенсію вийшов у 55 років. Виховали з ним чотирьох дітей — Олексія, Павла, Тараса й Ірину. Господарюємо. Тримаємо двох коней. Обробляємо землю. У вільний час люблю вишивати рушники. Навчила мати, коли я ходила в п'ятий клас, — каже Раїса Цимбал.
8 
35413
Коментарі