Переможець телепроекту "Шанс" 22-річний співак Олександр Воєвуцький записує перший сольний альбом. Його продюсує 26-річний брат Ігор, учасник гурту "Авіатор".
— Як тільки виграв "Шанс", відразу почав шукати собі продюсера, — розповідає Олександр. Розмовляємо в кав"ярні "Кофі хауз", що на Подолі. За столиком Олександр сидить зі своїм менеджером Костянтином Алексєвим. — Ігор Кондратюк мене відразу попередив, що він телевізійний продюсер, а не шоу-бізнесовий. Із підприємцем Миколою Тищенком проробили рік. Потім вирішили, що краще розійтися.
Каже, працювати з братом йому подобається більше:
— Ігор завжди запевняв, що мої пісні — це хіти. Уже дві з"явилися в ефірі — "Я не герой" і "Царапины на спине". Восени планую випустити альбом.
Із братом сваритеся?
— Тепер ні, а в дитинстві билися! Батьки навіть боялися лишати вдома самих. Я палець на нозі зламав, коли за ним біг. За дівчат не сварилися, ділили їх по-братськи, — сміється. — У нас завжди були різні компанії, друзі. Ігореві все дається легко, а мені потрібно багато зусиль докладати.
Родина Воєвуцьких живе у Житомирі. Батько Валерій Марцинович працює інженером на заводі скловиробів. Мати Галина Павлівна — головний бухгалтер. У сім"ї ще є 11-річний Богдан. Хлопець теж співає.
— Це в нас сімейне, — Воєвуцький розтріпує біляве волосся. — Дідусь має гарний голос. Він лісник, уже 50 років живе в лісі. Ми в дитинстві там розспівувалися.
Запитую, де зараз проводить більше часу — в Києві чи Житомирі?
За дівчат не сварилися, ділили їх по-братськи
— У Саші концертів багато, — відповідає менеджер. — По 20 днів на місяць гастролює. Але живе в Житомирі.
— Чому в Житомирі? — обурюється співак. — Я тепер у Києві квартиру знімаю, а до батьків катаюся в гості.
— Ти б і не їздив, але ж треба костюми попрати, — додає Костянтин. — Ніхто, крім мами, не встигає це зробити.
— За два роки самостійного життя я вже навчився і прати, і прасувати, — ображається Воєвуцький. — Навіть куховарю.
— Саша на електроплиті готувати не вміє. Залишив увімкненою — скоровідка й загорілася, — додає Костянтин.
— Зате м"ясо смачне виходить, — вихваляється Воєвуцький. — Можу навіть курку фаршировану запекти. От борща не зварю.
А морозиво на голос не впливає? — вказую на порцію, яку замовив співак.
— Якщо правильно їсти — то ні, — Олександр відкушує шоколадну кульку морозива. — Щодня по дві години займаюся вокалом. До дев"ятої ранку намагаюся не розмовляти, бо голос іще спить. Перед концертом корисно теплий чай із медом пити і трохи коньяку.
Пам"ятаєш перший вихід на сцену?
— Так, у третьому класі. В актовому залі співав: "Вьется в тесной печурке огонь", — наспівує голосно. — Надягли на мене величезну шинель, одна голова стирчала. Ще й слова забув на другому куплеті.
Чим іще захоплюєшся?
— Часто з друзями виїжджаємо на пікніки. Із "Авіатором" у футбол ганяємо. Я — півзахисник. Та Ігор краще грає. У дитинстві ми були парою нападників, — підморгує. — Ще рибалити люблю. Недавно рекорд поставив — на вудочку спіймав двокілограмового карпа!
Цікавлюся, чи має дівчину. Співак замислюється.
— Я такий влюбчівий! — підпирає кулаком підборіддя. — Можу загорітися — і два місяці з цього стану не виходити. А потім закохуюся по-новому... Зараз холостякую, але закоханий.
Подейкують, ти несправжній блондин?
— Коли потрапив на "Шанс", то стиліст порадив: "Не вздумай фарбуватися!" — пригладжує зачіску співак. — Потім радили трохи його відтемнити, але я відмовлявся. Ніколи не підфарбовував волосся. І не буду — доки не посивію.
1985, 27 грудня — Олександр Воєвуцький народився в Житомирі
1994 — почав займатися співом
2000 — здобув гран-прі на фестивалі "Пісенний вернісаж"; переміг у "Караоке на майдані"
2002 — переміг у проекті "Шанс"
2006 — закінчив Агроекологічний університет у Житомирі, факультет менеджменту
2008 — запросив у продюсери старшого брата Ігоря, 26 років
2 
1
Коментарі