Ексклюзиви
Понеділок, 23 квітня 2007 15:21

Паралізований Юрій Комаса малює жінок

  Юрій Комаса працював у СІЗО. Після роботи його паралізувало
Юрій Комаса працював у СІЗО. Після роботи його паралізувало

Сина 63-річного Миколи Комаси паралізувало дев"ять років тому. Родина мешкає в Новгороді-Сіверському на Чернігівщині. 36-річний Юрій — художник. Колись на навчання його запрошував ректор російської Академії живопису Ілля Глазунов.

Масивні двері двокімнатної квартири відчиняє Микола Комаса. Юрій сидить на дивані, малює старовинну башту. Під рукою в нього склянка з гостро наточеними олівцями.

— Навчився лівою рукою, — розповідає батько. — А от читати не вміє. Готове перепише, а з голови — лише "Юра" і "мама". Цифри й букви стерлись із пам"яті.

Каже, син хотів бути морським офіцером.

— Навчався в Ленінграді у військовому училищі. Поїхав до Севастополя на практику й залишився там при адміралі художником.

Додає, що дружині Ларисі попутник у поїзді до Пітера ворожив на Юру. Сказав забрати сина з морської служби.

— 1998-го син став працювати контролером у СІЗО. Після роботи пішов у ванну вмитися і впав — лопнула вена у лівому виску. 11 діб лежав без пам"яті.

Юра показує шрами. Широкий рубець іде з лівого боку через лоб, його закриває густе темне волосся.

— 18 з половиною годин три бригади операцію робили, — продовжує батько. — Опісля п"ять професорів казали, що не треба було. Я ще й розписку написав, дурень.

Щоб доглядати за сином, Микола покинув роботу водія в місцевій сільгосптехніці. Каже, що Юрій рік учився ходити.

Юра встає. Він високого зросту. Повільно ходить по кімнаті.

— Нога, — показує, — може переламатись. Будь-якої миті.

— Фіксації — нуль, — пояснює батько. — Вивертає її кудись.

На ногу Юра майже не ступає. Вона не згинається. Висить, як і права рука.

Заговорив хворий два роки тому.

— Розмову підтримує. А задайте запитання, не відповість, — дивиться батько на сина.

Юра зітхає і хлопає себе по лобі.

— Ліки від харківського цілителя поштою отримуємо — трави перемолоті, — батько приносить з кухні коробку із сумішшю трав. — Це — для чаю. А ці, перемелені, з кефіром п"є, — відкриває маленьку баночку з сірим порошком усередині.

Дзвонить телефон. Микола Герасимович знімає слухавку і виходить з кімнати.

— Чай — во, — Юра показує великий палець. — А кефір не вкусний.

— У Німеччині три роки назад лікувались, — розповідає, повернувшись, батько. — Місяць у приватній клініці були. Юра, скажи, в якому місті?

Той мовчить.

— Ню... — допомагає батько.

— ?рнберг, — додає син. — Шик там і блиск. Но платить!

Микола просив фінансової допомоги у Біла Ґейтса і Дональда Трампа.  Показує два згорнуті папірці — відповіді мільярдерів.

— Ґейтс порадив відіслати листа в Англію, а Трамп — написати пізніше. Живемо на пенсію Лариси 410 гривень, — каже. — Моя, теж 410, та Юрикова інвалідська, 700, ідуть на ліки та допомогу онучці. Більше тисячі доларів за рік на медикаменти тратимо.

На малюнках Юрія багато жінок.

— Оцю із журналу змалював, — показує Микола на зігнуту постать. — А ця невдала — лоб дуже великий. А ото Юрина донька, з фото змалював.

Каже, людям, які їм допомагають, дарує картини сина.

— У хрещеників дружини Олега і Олени Медведів у Москві висять. У Києві — у Юриного дядька Олександра Острика. І Леоніду Кучмі Юра велику подарував. Он як та, — показує найбільшу картину на стіні. — Допоміг нам на лікування у Німеччину потрапити.

— Кучма — это да! Высокопорядочный человек, — киває Юра.

— Юрик, дружина і я їздили на зустріч із ним у Олександрівку. Він там часто могилу матері відвідує. Вручили йому картину з дарственним написом: "Леониду Даниловичу от Комасы Юрия".

Микола Герасимович несе зі спальні фотографію. На ній Кучма, присівши, обнімає дівчинку з великими бантами на голові — Юрину доньку.

— Онучку невістка Лєна щоліта з Росії до нас привозить, — говорить Микола. — Як із сином біда трапилася, покинула його. У Ростовській області зараз живе.

Мати Юрія Лариса, 57 років, відпочиває в сусідній кімнаті. Жінка повернулася з села Комань, де вони мають дачу та 30 соток городу.

1971, 11 березня — Юрій Комаса народився у Новгороді-Сіверському на Чернігівщині в родині водія Миколи і працівниці Ощадбанку Лариси Острик
1974 — почав малювати
1988 — вступив до Вищого військово-морського училища в Петербурзі; за півтора року перевівся до Київського вищого політичного училища
1991 — звільнився зі Збройних сил
1994 — закінчив художній технікум; у Новгороді-Сіверському влаштувався контролером у СІЗО
1997 — одружився з 19-річною Оленою Коваленко; народилась донька Оля
1998, 18 листопада — Юрія паралізувало
2000 — дружина Олена з донькою переїхала до Росії, в Ростовську область
2004 — лікувався місяць в Німеччині, почав ставати на ноги
2005 — навчився розмовляти; дав дружині розлучення

Зараз ви читаєте новину «Паралізований Юрій Комаса малює жінок». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода