У селі Котелеве Новоселицького району Буковини п'ять сімей створили нову релігію — Атарве, що в перекладі з румунської означає "відірвані". Члени організації мають кількох дружин. Шлюбів та новонароджених не реєструють. Діти не ходять до школи. Жінки й дівчата не мають права виходити за територію двору. Нащадкам дають староєврейські імена: Еламхай, Йоханан, Рухама, Нафталій, Амельхай.
— Це наша біда, — розповідає секретар сільради 48-річна Тамара Щербанюк. — У селі ще п'ять релігійних громад: адвентисти, баптисти, євангелісти, православні, свідки Єгови. Лише Атарве не зареєструвалися. Вони не йдуть на контакт. Найгірше, що асоціальні. Не реєструють дітей. Про деяких ми здогадуємося, лише коли виростають. Сусіди розказують, бо за паркан віряни не виходять. У їхнього лідера зараз три дружини. Наймолодшій 14 років. Кажуть, вона вагітна ходить. Сільський голова кілька разів звертався в міліцію, але ті прийдуть, постоять під ворітьми й підуть. Бо до хати їх ніхто не пускає.
До вірян проводить Віктор Черешневський, 68 років, батько одного з членів Атарве 48-річного Юрія Черешневського.
— Я и мои родители были баптистами, и моя семья тоже в баптистскую церковь ходила, в том числе Юра, — розповідає Віктор російською з румунським акцентом. Із сусідами вітається румунською. — У школі Юра познайомився із на рік старшим Сашею Лисаком. 1990-го вони відділилися від нашої церкви. Створили свою релігію. В обох уже сім'ї були, діти. Нікого на свої молитви не пускали. Мені й жінці не дозволяв у гості до онуків приходити. А торік у нього при родах померла старша дочка, 20-річну Каріну віддали другою дружиною Юрію Житарюку. Вони лікарів до себе не пускають і не ходять у лікарню. Каріну він тиждень із моргу забирати не хотів, ховав її я з чужими людьми. Юра сказав, що він по Божих законах має про живих піклуватися, а не про мертвих.
Дитину Каріни, яку назвали Марією, медики віддали до сиротинця. Юрій Житарюк офіційно не був одружений, тому дочку зможе забрати лише після аналізу ДНК.
— Юра спершу кричав, що на все піде, а потім відмовився від аналізу, — розказує на автобусній зупинці повна жінка з картатою сумкою. — Поняв, що, може, то не його дитина. Мені кума розказувала, що в них є традиція мінятися кров'ю. Приходять зі своїми жінками до когось одного в хату, дітей виганяють, а самі злягаються, хто кого вподобав.
Віктор Олексійович показує на двоповерховий будинок із білої цегли у кінці вулиці. Він обнесений високим парканом. У дворі бігають діти, за копицею соломи рубає дрова чоловік. Це його син Юрій.
— Нема ніякої релігії, — сміється він. — Ми живемо, як всі люди. Діти мої вчаться вдома, їм не треба в школу. Виростуть — поїдуть в Італію на заробітки, старих людей доглядати. Дівчата заміж вийдуть. Зараз друга моя дочка вийшла за Сашу Лисака. Ну і що, що їй 14 років, а йому 48? Зараз це нормально, багато таких є.
Юрій розвертається і йде рубати дрова. На подвір'я не пускає. Віктор Олексійович веде до хати лідера вірян Олександра Лисака.
— Це Саша релігію придумав. Хотів кілька дружин мати, от і вигадав Атарве. У нього зараз три жінки. Альбіна, яку він із Чувашії привіз, народила йому сімох. Потім по оголошенню він знайшов учительку дітям, Надію Притикіну. Зробив її другою дружиною, вона теж сімох народила. Коли обидві надоїли, він узяв третьою мою онучку Табіту.
Олександр Лисак гукає дітям румунською, аби ховалися в будинок. Усі одягнуті у завеликі ношені речі. Дівчата в хустках. Хлопці з довгим волоссям, заплетеним у кіски.
— Ми живемо по законах Божих, — стає біля хвіртки Олександр. У нього волосся до плечей, нечесане, нігті обгризені. У роті замість зубів жовті пеньки. — У Біблії написано, що чоловік може кілька жінок мати.
Проводить рукою півколом перед собою, тричі бурмоче "Спаси Господи", зачиняє хвіртку, йде до сараю випускати чотирьох вівчарок.
1 
1
Коментарі
11