— Після обіду Ярема Петрович пішов у магазин, а ввечері йому стало зле. Майже одразу помер. Дружина Марія розказала про це телефоном. Попросила, щоб я привіз на похорон два стяги — синьо-жовтий і червоно-чорний. Така була воля її чоловіка, — розповідає голова Мостиської районної спілки політв'язнів у Львівській області 66-річний Зіновій БАЛИЧ про дисидента й радянського політв'язня Ярему ТКАЧУКА, 85 років. 10 серпня його поховали в селі Поповичі Мостиського району на Львівщині.
Ярема Ткачук народився в селищі Годи-Добровідка Коломийського району Івано-Франківської області. 1948 року в школі створив підпільну організацію імені Євгена Коновальця. З однолітками допомагав Українській повстанській армії.
За політичну діяльність радянська влада засудила його до 10 років таборів суворого режиму. Термін відбував у Мордовії та в Іркутській області РФ. На волю вийшов 1968-го. Працював будівельником, вантажником і кочегаром. Видав книгу спогадів "Буревій".
— Ярема Петрович був твердим українцем, мав свою непохитну думку й чітку мету, — каже Зіновій Балич. — Увесь вільний час він читав і писав книжки. До останнього зберіг ясний розум. 26 квітня зустрічалися на святкуванні його 85-річчя. Ярема Петрович казав: "Мушу дожити до ста років. Хочу побачити Україну, за яку боровся".
Ярема Ткачук 59 років прожив у шлюбі з Марією Покладок. Всиновив її сина від першого шлюбу Ростислава. Він помер. Мали спільну доньку Ярославу. Зараз їй 48 років, живе у США. На похорон батька приїхати не встигла.
Коментарі