Молодята народилися й одружилися в один день

25-річна Іванна Грозовська з села Кропивник Калуського району Івано-Франківської області та її коханий Іван Волосянко, 27 років, народилися в один день — на Івана Купала. Цьогоріч 7 липня вони одружилися. Скористалися послугою "Шлюб за добу". Вона діє в Україні з 2016-го. За розпис віддали 2,7 тис. грн.

— Хотіли зареєструвати шлюб саме 7 липня, бо тоді святкуємо день народження. Ще й торік Іван освідчився саме цього дня. Але прийшли подавати заяву надто пізно. В загсі порадили скористатися цією послугою, — розповідає Іванна Грозовська. — Щоб одружитися, треба подати паспорти. Усе відбувається так, як хочуть молодята. Можна розписатися в джинсах і футболці самим. А за бажанням, організують церемонію з віршами й привітаннями. Ми гарно вдягнулися, бо робили фотосесію на пам'ять. На церемонію гостей не кликали. Батьки були на роботі. Ми поставили підписи, а потім поїхали на природу святкувати з друзями. Вони здивувалися. Багато хто не знав, що ми народилися в один день, та ще й на іменини побралися.

 

Іванна працює на "Новій пошті", її чоловік — у сільськогосподарській компанії. Почали зустрічатися 2017-го.

— Навіть не згадаю, як познайомилися, — говорить вона. — Ваня родом із Калуша. На канікули приїжджав до баби в село Довгий Войнилів. Там живе і моя баба. З дитинства з ним зналися. Разом гуляли, коли стали старші. Мали спільних друзів, компанію. Чотири роки тому він запропонував зустрічатися.

Торік наші стосунки на кілька місяців перервалися. Не спілкувалися. А потім помирилися і поїхали на тиждень в Одесу. Мріяла про це, але все ніяк не вдавалося. Пощастило купити останні квитки. Повернулися з моря вранці 6 липня. Ввечері пішли гуляти з друзями. Наступного дня я майже весь час була вдома. Ввечері Ваня приїхав і сказав збиратися. Мовляв, поїдемо до друзів, бо в них щось сталося з машиною. Та по дорозі ті подзвонили й запевнили, що самі впоралися із проб­лемою. Ми з Іваном поїхали на дамбу біля Калуша. Звідти відкривається гарний краєвид на місто. Саме сідало сонце. І тут Ваня пішов до машини. Звідти повернувся з букетом. Став на коліно і спитав, чи погоджуся вийти за нього заміж. Я була в шоці. Відповіла, що вийду. Гулятимемо весілля 1 жовтня. Активно готуємося. Вже придивилася сукню. Найбільше переживаємо, щоб не запровадили карантин. Друзі одружувалися у травні. У ресторані мали святкувати до четвертої ранку. Але через обмеження довелося завершити о першій ночі.

×