Кабінет 52-річної Катерини Амосової, доньки кардіохірурга Миколи Амосова, — на четвертому поверсі відділення кардіології міської лікарні Києва. Катерина Миколаївна — член-кореспондент Академії медичних наук, доктор медичних наук, завідує кафедрою госпітальної терапії N1 медуніверситету ім. Богомольця.
— Маємо на розмову 40 хвилин, — попереджає Катерина Амосова. Розмовляємо в обідню перерву. Жінка в лікарняному халаті. У її кабінеті немає комп"ютера.
— Тут уже двічі двері виламували, тому не ризикую його ставити, — пояснює. — Не знаю навіть, що шукали. У мене тут узагалі скромно. Чоловік каже, хоч би диван собі поставила хороший, — киває на стару кушетку в кутку.
Катерина Миколаївна 30 років одружена із хірургом Володимиром Мішаловим, 53 роки. Він завідує кафедрою госпітальної хірургії N2 медуніверситету ім. Богомольця.
— Батько був особливою людиною, лікарем від Бога , — згадує про Миколу Амосова. — Коли вмирали хворі, він дуже переживав! Ми з мамою знали, що в такі дні його краще не чіпати. Хоча міг піти легшим шляхом — не брати дуже важких хворих. Та батько ніколи не відмовляв хворому — вважав це аморальним. Якось підрахував, що зробив понад шість тисяч операцій на серці.
Кажуть, Микола Амосов жив за принципом: "Ніколи нічого не проси"?
— Керувався ним не тільки в роботі, а я удома, — Амосова крутить у руках синю ручку. — Сам пришивав ґудзики, готував сніданок — не хотів, аби мама вставала рано. І мене привчав нічого не просити. Повторював: "Коли починаєш одолжаться, потрапляєш у залежність". Батько ніколи не працював заради грошей. Але коли на вулиці йому дякували, пишався цим.
Проте додає, що на початку 1980-х Микола Амосов звертався до київської влади із проханням виділити квартиру. Тоді міськвиконком очолював Валентин Згурський.
— Академіки мали право вступити в кооператив і купувати квартиру дітям. Ми жили в чотирикімнатній площею 130 квадратів по вулиці Леніна, 42. Батько називав ту квартиру "барською", соромився, що вона така велика, — поправляє окуляри з тонкою оправою. — 1978-го я вийшла заміж. Аби знайти квартиру для нас із чоловіком, батько пішов до київської влади. Та мер відмовив. Вступити до кооперативу дозволили, коли прийшов наступний мер. Так ми отримали свою квартиру, усього 40 квадратів. У туалеті гості часто билися лобом у двері, бо було мало місця, — сміється.
Розповідає, що після смерті батька знайшла рукописи його щоденників.
— Кілька 96-сторінкових зошитів, списаних від руки. Хоча батько вільно друкував на машинці, — барабанить пальцями по столу. — Особистих моментів у записах було мало, здебільшого професійні. Я відібрала для друку найцікавіше. Радилася з найближчим другом батька, професором Яковом Бендетом. Він казав цього не друкувати. Мовляв, люди можуть не зрозуміти. Бендету я довіряла, як батькові. Але зараз, думаю, якусь частину опублікую. Ці записи цікаві як документ.
Катерина Миколаївна народилася, коли Амосову було 42 роки.
— Батьки хотіли дитину раніше, але в мами було кілька викиднів, — опускає очі. — На сьомому місяці почалися передчасні пологи. Мама сказала лікарям, щоб робили кесарів розтин. Я народилася вагою кілограм 700 грамів. Тоді таких дітей було складно виходити.
У 15 років Катерина Амосова екстерном закінчила київську школу N32.
— Була відмінницею, — каже. — Мені здавалося, якщо погано вчитимусь, то посоромлю батька.
Згадує, що він захоплювався фізкультурою:
Я народилася вагою кілограм 700 грамів
— Щодня бігав на вулиці хвилин 45. Потім робив вправи на суглоби — із 40 років мав проблеми з хребтом. В останні 15 років займався по дві години на день. Мене в дитинстві теж привчав до зарядки, але я так і не звикла. Зараз десять років займаюся степ-аеробікою.
Додає, що Микола Амосов слідкував за правильним харчуванням:
— Щодня зважувався. Не їв холестеринові продукти, соленого, дозував калорійні вуглеводи. Тобто дотримувався того, про що зараз багато пишуть.
Про особисте життя Катерина Амосова розповідати не хоче. Каже, що 19-річна донька Ганна закінчила третій курс медінституту.
Цікавлюся наостанок, чи часто сниться батько.
— Дуже рідко, — затуляє заплакані очі долонею. — Не хотіла б, щоби снився частіше — досі важко без нього.
1956, 8 лютого — Катерина Амосова народилася в Києві, в сім"ї кардіохірурга Миколи Амосова
1971 — екстерном закінчила київську школу N32
1978 — закінчила Київський медінститут; побралася з хірургом Володимиром Мішаловим
1988 — захистила докторську дисертацію
1989 — народилася донька Ганна
2002 — від третього інфаркту помер батько
4 
35413
Коментарі