66-річному Михайлові Дедишину із міста Перемишляни на Львівщині у квітні 2006 року в обласному госпіталі сказали, що в нього рак шлунка, і запропонували операцію. Чоловік відмовився. Вирішив лікуватися методами нетрадиційної медицини.
Проблеми зі шлунком Дедишин відчув 1986 року, коли працював головою колгоспу. Тоді в нього виявили виразку діаметром 5 см. Та пройшов курс лікування, і через місяць виразка загоїлася.
— Після того я майже вісім років не знав, що таке болить шлунок. 1994-го вирішив кинути курити. Наступного року під час Великоднього посту перестав вживати спиртні напої, — розповідає Михайло Володимирович. — А торік після Пасхи відчув біль. Подумав: мабуть, залікована виразка відкрилася. Я почувався слабким та втомленим, постійно хотілося спати. Біль ставав нестерпним.
Дедишин має статус "дитини війни", тому потрапив на обстеження у Винниківський госпіталь на Львівщині. Там йому поставили діагноз "малодиференційована аденоканцерома з ділянками недиференційованої канцероми", тобто рак шлунка. Про це сказав завідувач терапевтичного відділення Леонід Ткаченко.
— Я Ткаченка попросив, щоб він нічого не приховував. От він і сказав, що я — онкохворий, — згадує Михайло Володимирович.— Він скерував мене до Львівського онкологічного лікувально-діагностичного центру. Там діагноз підтвердили і запропонували операцію.
Але хірург, який мав оперувати Дедишина, поїхав у відрядження. Операцію перенесли на вісім днів, а пацієнта відпустили додому. Там до рук потрапила газета з розповіддю про методи лікування онкохворих Миколи Климчука з Рівненщини. Дедишин сів на поїзд і поїхав до нього.
Поправився на десять кілограмів
— Я вірив, що поборю хворобу, — продовжує чоловік. — До мене нещодавно одна жінка зі Стрия приїжджала. У неї пухлина на руці. Я кажу їй: "Вірте". Поки людина може їсти, доти є шанс на одужання.
Климчук призначив Дедишину курс лікування. Лікар стверджує, що рак — грибкова інфекція.
Його потрібно лікувати із 16-ї до 24 години, бо грибок розмножується у вечірній час. Із раком варто боротися такими препаратами, як метрогіл, метранідазол і тинідазол, а також часником, олією, освяченою водою. Климчук радить вживати кислу їжу: щавлевий борщ, капусняк, розсольник. Страви мають бути із м"ясом.
Хворому треба з"їдати не менше однієї головки часнику за день.
Також Климчук своїм пацієнтам радить протягом дня через кожні 20–30 хв. з"їдати шматочок лимона, квашеного огірка, помідора, яблука чи кислої капусти. У меню онкохворого входить варена квасоля, варений червоний буряк, нерафінована соняшникова, оливкова або ріпакова олія. Дозволяється вживати житній та пшеничний хліб. Категорично забороняється їсти здобні вироби, солодощі, свіжі фрукти та овочі, молочні продукти, смажене, алкоголь, мариновані овочі та ковбасу. Треба пити відвар часнику з лимоном, календули та соснових гілок. Для підтримки роботи печінки випивати по двоє-троє сирих курячих яєць на день.
Таблетки не можна розжовувати та обов"язково потрібно запивати відваром. Якщо стрімко піднялася температура, лікування варто призупинити — доки вона не спаде.
Михайлові Володимировичу Климчук порекомендував, крім усього, ставити ящірки. На сьомий тиждень чоловік відчув значне полегшення. У січні 2007 року Дедишину сказали у лікарні, що його виразка покрита фібрином, а пухлина розсмокталася.
— Цей випадок — унікальний,— запевняє лікар Леонід Ткаченко, 58 років. — Я з таким стикаюся вперше. За цей час Михайло Володимирович поправився приблизно на 10 кілограмів. У нього змінився колір обличчя, зникла слабкість.
Зараз Дедишин на пенсії, любить обробляти город. Каже, що праця на землі його не втомлює. Провідує дітей у Львові, бавить онуків — їх у нього дванадцять.
— Лікування будь-якої хвороби на 50 відсотків залежить від пацієнта, на 50 — від лікаря і на 100 відсотків — від Бога, — вважає Михайло Дедишин.
2 
35413
Коментарі