У квітні фільму "За двома зайцями" виповнюється 50 років. Його зняли на кіностудії ім. Довженка за однойменною п'єсою Михайла Старицького. Сценаристом і режисером стрічки був Віктор Іванов. Він помер від серцевого нападу 1981-го.
— Після цієї комедії батькові чотири роки не дозволяли знімати, — згадує син 72-річний Михайло Іванов. — На зйомки "За двома зайцями" дозвіл теж важко отримував. Керівництво кіностудії відмовлялося від фільму. Запитували в тата: "Де сільське господарство, будівництво соціалізму?". Він викрутився, вмовив, що фільм висміюватиме стиляг. Радянська влада якраз почала боротьбу з ними. Сценарій батько написав за два тижні. Сам придумав усі фрази, які стали крилатими. У п'єсі Старицького їх не було.
Головну чоловічу роль цирульника Свирида Голохвастова зіграв 32-річний Олег Борисов. Це була його єдина комедійна роль. Актор 16 років хворів на лейкемію. Помер у Москві 1994-го.
— До ролі Голохвастова чоловік ставився несерйозно, драматичним актором був, — розказує його дружина Алла Романівна. — З Олегом прожили 40 років. Усе життя він працював як проклятий. Жодного разу не з'їздив у санаторій. Коли приходили гості, пив багато, майже не закушував. Говорив безперервно, а вранці голодний накидався на наїдки.
Залицявся до мене три роки. Мій тато був колишнім директором театру й одразу сказав Олегу: "Юначе, Алла вам не пара. У мене тут дисципліна, як в армії! Навіть хатні тварини підкоряються". Коли одружилися й переїхали у свою квартиру, мали там тільки дзеркало і ліжко. Я вподобала дорогий чеський гарнітур за 20 тисяч рублів. Такої суми в нас не було. Доки була у відрядженні, Олег позичив гроші в письменника Віктора Некрасова. Приїжджаю додому — нові меблі вже в кімнаті.
Михайло Вікторович каже, що персонаж Голохвастов має прототип.
— Голохвастов став копією Толіка, з яким я у дворі грав у футбол, — згадує Іванов. — Толя звичайним хлопцем був. А коли років 17 виповнилося, почав змінюватися. Пошив собі вузенькі брючки-дудочки, взяв десь туфлі на справжньому каучуку — бідність страшна була, ні в кого таких не було. Відростив тоненькі вусики, на голові хохолок начесав. Іде — грудь колесом, ніс догори, з цигаркою в зубах. Батько все просив, щоб я його додому запрошував. Поїдав його очима, а потім із нього героя писав.
Роль багатої негарної нареченої Проні Прокопівни в комедії зіграла Маргарита Криницина. Вона померла 2005-го в 62-річному віці.
— Мій чоловік не любив цієї ролі. Постійно сварив мене: "Боже, яка ти страшна на екрані! Нащо було так себе уродувати", — згадувала незадовго до смерті актриса. — На знімальному майданчику я вредна була, часто сварилися з режисером. Одного разу навіть наш папуга його сварок не витримав. Заматюкався голосом режисера. Птаха купили в моряків далекого плавання, словниковий запас у нього був відповідний.
1972-го Криницина зробила спробу накласти на себе руки.
— Якось у газеті вичитала цікаву історію. Із неї сама написала сценарій, де для себе виписала головну роль, — розповідала Маргарита Василівна. — Картину погодилися зняти і назвали "За твою долю". Головну роль віддали актрисі Олені Козельковій. Із відчаю я зачинилася в туалеті й напилася ацетону. Добре, що мене вчасно знайшли. Викликали "швидку" і відкачали.
1999-го в Києві на Андріївському узвозі, де знімали фільм, Проні Прокопівні та Свириду Голохвастову встановили пам'ятник. Кажуть, якщо торкнутися каблучки на пальці Проні — щасливо вийдеш заміж. Аби збагатитися, труть жука на спині Голохвастова.














Коментарі