Ексклюзиви
середа, 24 березня 2010 07:37

Колишній зек виховує десятьох дітей

Автор: фото з домашнього архіву
  Володимир та Ольга Сокол (у центрі) з дітьми. На весілля у село Будище Коропського району на Чернігівщині приїхали мати Ольги — Анна Миколаївна (вгорі по центру) та сестра Володимира — Катерина (стоїть ліворуч). Пара виховує шістьох дітей Володимира та чо
Володимир та Ольга Сокол (у центрі) з дітьми. На весілля у село Будище Коропського району на Чернігівщині приїхали мати Ольги — Анна Миколаївна (вгорі по центру) та сестра Володимира — Катерина (стоїть ліворуч). Пара виховує шістьох дітей Володимира та чо

Колишній в"язень 37-річний Володимир Сокол із Києва створив реабілітаційний центр у селі Будище Коропського району на Чернігівщині. Туди привіз 30 зеків, колишніх повій, алкоголіків, наркоманів. Шістьох власних дітей і чотирьох прийомних теж оселив там.

— Сам я став бандитом у 13 років, — розповідає біля одного зі столичних "МакДональдзів". — У 20 був правою рукою кримінального авторитета. Двічі мене чуть не вбили. Куля в машині пройшла навиліт між сидіннями.

Володимир невисокий, одягнений у шкіряну куртку та сині джинси. Запрошує до машини. Телефонує помічникові Юрі, аби приніс ключі. Підходить худорлявий Юрій з фіксами на зубах, відчиняє дверцята. Володимир сідає на місце водія, принюхується, шморгає носом.

— У мене картошка в машині, — відчиняє вікно. — Ми в Кременчук будемо їхати, то Юра мамі своїй набрав.

Володимир Сокол має будинок у Києві. Здає його в оренду. В Будищі купив 6 га землі та шість хат.

— У тих краях вони дешеві, коштують від 1 до 10 тисяч гривень. Створив реабілітаційний центр "Точка отсчета". Для дружини та дітей купив дім за 26 тисяч гривень.

У містечку для зеків живуть 30 колишніх в"язнів, наркоманів, алкоголіків, повій, ВІЛ-інфікованих. Реабілітація триває рік. Упродовж цього часу їм заборонено курити, вживати алкоголь, наркотики, займатися сексом.

— Свиней годуємо. У минулому році хлопці їздили сало та м"ясо продавати. Картоплю саджаємо. Коза є, козел і козенятко. Корову хочемо купити. Недавно бройлерів порізали, понаїдалися, — гладить свій округлий живіт.

Дістає з кишені джинсів телефон. На екрані показує свої фото в кольчузі та шоломі.

Коза є, козел і козенятко. Корову хочемо купити

— Із колишніми ув"язненими проводимо лицарські турніри. Я у шоломі схожий на Шрека, — сміється. — У нас з"явився свій кузнєц Толік. Йому 24 роки, із них 13 — по тюрьмам. На останньому суді плюнув судді в обличчя, а міліціонера побив. Робив у в"язницях різний ширпотреб, а в нас робить кольчуги.

У реабілітаційному центрі є будинки для чоловіків, жінок, матерів із дітьми. Окремо мешкають три сім"ї.

— Одна жінка приїхала з груднічком. Дитя було без документів. Люди в селі за спинами говорили, що зеки органами дітей торгують. Зараз уже так не кажуть, поважають, — у вікно машини стукає Юрій, просить у Володимира мобільний. — Але не всі починають жити по-людськи. Був у нас перевірений роками хлопець, наче осьо Юра. Пішов до церкви, а тіло його завело в генделик. Через усе село його п"яного селяни везли на тєлєзі. Я того хлопця вигнав. Правда, потім знову прийняв. Він тепер у рот горілки не бере.

П"ять років тому Володимир створив театр P.S., у якому грають колишні зеки.

— Актори міняються. Хлопці та дівчата повивчалися, бізнесом почали займатися. Торік місяць із театром у Росії були, по лагєрям Тюменської області колєсілі. Але найбільше запам"яталися гастролі в Тернополі. Приїхали в часи помаранчевої революції. На рекламних афішах біля місцевого драмтеатру було написано: "Реальні історії, зіграні колишніми з/к". У місті влаштували хресну ходу проти нашого театру. Думали, приїхали за Януковича агітувати. Я ледве вмовив, щоб вистава відбулася.

Дружина загинула в автокатастрофі

4 травня 2009-го перша дружина Володимира Сокола, Тетяна, загинула в автокатастрофі. Він лишився з шістьома дітьми.

— Це сталося на мій день народження. Я його 12 років не празнував, бо у цей день убили кращого друга. Моя мама знайшла його в машині з мозгами в роті. А минулого року Таня з дітьми вирішила привітати мене. Якраз був у Києві. Приїхали із села, подарували мені рибацький чемодан, купили торт. Вечором зібралися вертатись у Будище. Я просив їх лишитися. Але Таня спішила додому. Вона заснула за кермом. Злетіла в кювет, врізалася в дерево. Двоє старших дітей сильно не постраждали, лише порізалися склом. А найменша, Даринка, отримала черепно-мозкову травму. Але швидко вичухалась. Коли їй було півтора місяця, вона втопилася. Таню відволікли старші діти, вона лишила Дашу у ванночці, воду не вимкнула. За 15 хвилин під водою мала вкрилась трупними пятнами. Лікарі констатували клінічну смерть, але підключили до апарату штучного дихання. Через п"ять днів я забрав її з лікарні абсолютно здорову.

За сім місяців Володимир одружився вдруге. У 29-річної Ольги четверо прийомних дітей. Її чоловік недавно помер від хвороби серця.

— Познайомилися на християнському сайті "Ін вікторі". Вона молдаванка з міста Рені на Одещині. Поїхав туди. У церкві оголосили помолвку. Через тиждень перевіз її з дітлахами та тещею в Будище. Весілля відгуляли без спиртного, але танцювали до ранку.

Зараз вона вагітна.

Зараз ви читаєте новину «Колишній зек виховує десятьох дітей». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

4

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути