"Раніше мені снилися хлопці, якісь моряки і солдати. То нападали на мене, а я втікала; то кудись заманювали — на щось подивитись, але я не вірила; то танцювала з парубками. А оце таке побачила, що аж розгубилася. Сиджу на килимі на галявині і бавлюся іграшками. А мені ж уже 18 років! Іграшки не звичайні, а біленькі кучеряві баранчики. Узяла одного на руки, щупаю за голівку, шукаю ріжки. Аж раптом той баранчик оживає, починає рости, наче хто накачує. Навалився на мене... А люди йдуть, дивляться. Думаю, може, не впізнають, бо накрив мене. І вже зовсім не баранчик, а сусідній Василь.
Оксана П. Житомирщина".
Цей сон віщує швидке заміжжя і народження дитини. Мали ви, можливо, кілька симпатій, а тепер нарешті обрали свою долю, Оксано.
"Наснилося, що ходжу пустелею, шукаю оазу. Думаю, якби побачити верблюдів, то вони привели б до води. Але ні дерев, ні тварин — лише піски. Залишаю сліди від чобіт, але їх засипає. Як же повертатися назад? Згадую: маю рухатися тільки вперед. А ще знаю, що не можна зупинятися, бо серце зіб"ється з ритму й тоді смерть. Аж ген на горбочку лежать страуси. Мабуть, насувається буран. Що робити? Так і прокинувся. І не дійшов, і не постраждав.
Микола Олександрович, інженер-будівельник, 38 р., м. Київ".
Такий сон може наснитися через спрагу (часто пустелю бачать ті, хто забагато випив спиртного). Або з"являється відчуття часу — через старіння, згасання життєвої енергії. А ще сон може означати пошук мети, намір залишити добрий слід на землі. Здається, ви переживаєте, що досі мало зробили добра або його мало помічають. Може, будували замки на піску, щось робили не так. Страх перед майбутнім велить не зупинятися і йти вперед, працювати.
Бавлюся біленькими кучерявими баранчиками
"Перед смертю чоловіка бачила сон: поліз мій Володька в погріб. Гукаю йому: "Чого ти лізеш туди? Там ні картоплини, ні огірка — все поїли". А він оглянувся, сумно-сумно подивився і нічого не відповів. Через два тижні раптово захворів і помер. Нікому того сну не розповідала, та вже минуло півроку. А оце наснилося, що сидить він у білій полотняній сорочці серед чоловіків і співає — аж у долоні плеще. Усі зажурені, похмурі, а мій тішиться, наче на весіллі. Прокинулась і думаю: невже і я скоро помру? Ще не стара й не хвора. Але ж і його нагло скрутило. Якщо не захочете відповісти правду, то так і буде.
Наталка, м. Мелітополь".
А хто знає правду в таких випадках? Можливо, те, про що ви думаєте, — неправда. Тривалий час журби й туги минає, Володька ваш не бажає, щоб ви залишалися сумною, от і з"явився уві сні розвеселити. Може, востаннє бачите його. То чом би не запам"ятати таким — веселим і щасливим?
2 
1
Коментарі