— Моїх синів приворожили, — каже 69-річна Ярослава Григорян із міста Умань Черкаської області.
Ярослава Василівна з чоловіком довгий час працювали в Росії на нафтових свердловинах. Додому повернулися з грішми. Купили будинок, обом синам по машині та квартирі. Вивчили дітей у столичних вузах.
— У мене сини були — і гарні, і розумні, і при грошах. Усі дівчата на них задивлялися. Дочка бізнесмена з Києва щовихідних сюди їздила, хотіла заміж за старшого — Мішу.
П"ять років тому під час вечірки з друзями тоді 25-річний Михайло познайомився з Анастасією, дівчиною з бідної родини.
— Він її як привів знайомитися — я чуть не впала. Волосся жирне, шкіра в прищах, зуби жовті, криві. Палить, від алкоголю не відмовляється. Освіти ніякої. Пізніше ми з чоловіком узнали, що її батьки п"ють.
Михайло сказав, що кохає цю дівчину.
— Ну що я могла заперечить, — каже Ярослава Василівна. — Не ворог же я свої дитині. А раптом це його доля.
За рік після весілля Анастасія познайомила свою сестру Катерину з молодшим братом чоловіка. За два місяці Максим і Катерина побралися.
Невістки ніде не працювали й не працюють. Кожна народила дитину.
— Та хай там із тією освітою чи зовнішністю. Може, й справді кохання, — плаче жінка. — Але ж ми буваємо в дітей на сімейних святах. Невістки моїми синами нехтують.
Ярослава Григорян кілька тижнів тому була на весіллі в родичів. Михайло з Максимом увесь вечір сиділи на лаві й спостерігали, як дружини розважаються. Мати каже — очі в обох пусті. На інших жінок не дивилися, веселитися й не думали.
— Хотіла хлопців до храму завести — не вийшло. Тільки на церковне подвір"я зайдуть, їм погано робиться. Михайло взагалі тікає, а Максим непритомніє. І скажіть, що тут без темних сил обійшлося?
"Не в моєму стилі, а постійно думаю про неї"
Киянин Віктор себе називає ловеласом.
— Усякі дівчата бували — я, можна сказать, колекціонер, — сміється. Прізвище називати відмовляється. Йому 35 років. Одружуватися не планує. — На курорті в Алушті познайомився з молодою вчителькою. Симпатична, з фігурою, скромна. Подумав — чого б на пару тижнів не закрутити роман. Дав зрозуміти, що на серйозні стосунки не налаштований. А вона на мене запала, я це побачив. За кілька тижнів відчув, що зі мною щось не те. Почало тягнути до Ірини. Розумію, що вона не в моєму стилі. Я люблю розкішних баришень, упевнених у собі. А ця — ну ніяка. Але постійно думаю про неї. Як побачу — узагалі дурію так хочеться її. У голові якась каламуть — мені не треба ні родичі, ні друзі, ні робота. Тільки б вона була.
Знахарка з Ірпеня відробила цей приворот за $500. За місяць Віктор відчув полегшення.
Коментарі