13 вересня на Личаківському кладовищі у Львові поховали ветерана ОУН-УПА 91-річну Дарію Полюгу. Мала четверту стадію раку. Померла уві сні.
— Місяць тому пані Дарія почала кашляти, — говорить журналіст 39-річний Тарас Чолій. — Під час обстеження лікарі виявили онкологію. Метастази пішли по всіх органах.
Дарія Полюга народилася в Яворові на Львівщині. 1942 року вступила в ОУН. Пройшла вишкіл медсестер та вступила до Львівського медичного інституту. На четвертому курсі її арештували. Засудили до 10 років таборів.
— Після арешту повезли в тюрму на Лонцького, щоночі викликали на допити, — згадувала вона. — Там спасло те, що багато молилися. Всі жінки у камері ставали навколішки й читали молитви.
Покарання відбувала у таборах Інти, що в республіці Комі. Під час етапування познайомилася з майбутнім чоловіком Любомиром Полюгою. Він був особистим охоронцем командира УПА Романа Шухевича. Його засудили до 10 років таборів. Одружилися 1956-го, коли обоє вийшли на волю. Повернутися на Західну Україну подружжю не дозволили. 40 років вони жили в Цюрупинську на Херсонщині. Працювали лікарями. У Львів переїхали 2001-го. У шлюбі прожили 60 років. Торік Любомира Полюги не стало.
— З пані Дарією та її чоловіком познайомився 10 років тому під час зйомок фільму "Золотий вересень", — говорить Тарас Чолій. — Тоді в Любомира Івановича не працювала одна рука. Дарія Юріївна йому допомагала. Хоч вона багато горя витерпіла, завжди була оптимісткою.
У Дарії Полюги залишилися двоє синів. Обидва — лікарі. Ростислав працює у Львові, Богдан — у Запоріжжі.
Коментарі