"Дорога редакціє газети "ГПУ". Вашу газету я випадково взяв у товариша, щоб розгадати кросворд, а потім перечитав її з першої до останньої сторінки. Мені 50 років. Працюю агрономом із часу закінчення УСГА (Уманська сільськогосподарська академія — "ГПУ") в 1982 році в одному господарстві, назва і статут якого два рази змінювалися. Змінювались і мої посади. По службовій драбині вище головного агронома (був півроку) не піднімався... До редакції газети пишу вперше. Надії на публікацію 0,001%. Ну рахуйте, що це — крик душі. Зараз багато хто каже, що при Брєжнєві ми пожили. Я згоден, що тоді середній рівень життя був вищий, але все ж таки набагато нижчий від країн "загниваючого капіталізму". А тепер моя філософія, чому ми так бідно живемо? Наприклад, на Заході у сім"ї мільярдера народилася нормальна дитина. Звичайно, батьки дадуть їй освіту і, грубо кажучи, керівну посаду. А якщо дитина, перепрошую, дебіл — то її матеріально забезпечать, але освіти і керівної посади давати не будуть.

А у нас (і я вважаю, це з 1917 року так) якщо хоч одне з батьків хоч якийсь "начальничок".... Фактично купують і диплом про освіту, і керівну посаду. I, звісно, не завжди, але часто, такі стрімко рухаються по службовій драбині і керують нормальними людьми.

Прошу ні в якому разі не думати, що я обіжений долею. Я вважаю себе самою щасливою людиною на землі, бо мені здається, що мене люблять жінка і дві дочки  — до речі, студентки. I мені не дуже хочеться, щоб ними колись керували, перепрошую, дебіли.

По-сучасному, це, здається, називається боротьбою з корупцією. Доки не виведем цієї корупції, доти так і житимем. Ну, оце і все.

З повагою Журавель Дмитро Григорович,
с. Митченки Бахмацького р-ну Чернігівської обл.

I ще. Якби я був президентом, то видав би указ: якщо депутат любого рівня не виконав передвиборних обіцянок, то він не має права балотуватися на наступних виборах".

×