"Маю три дочки, а найменша Аліна нещаслива, — пише Ольга із Вінниччини. Із листом жінка прислала фото доньки та її хлопця. — Аліна вийшла заміж у 18 років. Через рік чоловік став пити і битися. Донька його покинула. Потім зустріла іншого. Зійшлися, купили їм хату. Чоловік їздив на заробітки до Києва. По телефону чіплявся до Аліни ні за що, обзивав. Його донька вигнала теж. Переживаю, щоби не пішла в чоловікову рідню, бо його мама і сестра мали багато чоловіків".

Лист коментує київський біоенергетик Наталія Федорчук, 57 років.

— Аліна добра і світла людина, але щастя їй треба вимолити. Нехай простягне долоні до сонця і промовить: "Мати Всесвіту, відкрий дорогу щастя мені, пошли у мій дім чоловіка, щоб став він другом мені і батьком дітей моїх". Перш ніж зустрічатися із чоловіком, подивіться йому в очі й запитайте про себе: "Скажи мені, Отче, цей чоловік друг мені чи ворог?". Відповідь прийде в голову одразу. А хлопець, якого Аліна обіймає на фото, дуже злий. Крім зла і горя, він нічого їй не принесе.

"У нас часто бувають сварки із чоловіком і сином, — пише Лідія Семенівна із Сумської області. — Син має диплом юриста-правознавця, але вже рік без роботи. Куди не обратиться, усі лише обіцяють. Я бачу, що йому соромно і перед нами, і перед знайомими. Ми вже і хабаря дали би, так не знаємо кому. Ще син не може вибрати собі дівчину, хоча має їх багато".

— Бачу, що права нога хлопця прив"язана мотузкою до щиколотки, — Наталія Федорчук вдивляється у фото сина Лідії Семенівни. — За мотузку тримає пожила жінка невисокого зросту. Вона світловолоса, має лохмате волосся і регоче. На хлопця навела порчу якась дівчина, яку він покинув. Йому потрібно звернутися до цілителя, який лікує молитвами.

У церкві не вінчалися, бо на весілля не було грошей

"Мене чоловік взяв із дитиною, коли їй було півроку, — пише Оксана Володимирівна із Рівненської області. — Ми у церкві не вінчалися, бо на весілля не було грошей. Живемо вже п"ять років, сваримося. Чоловік їздить на заробітки, але з того толку немає. Може, ми не підходимо одне одному?"

— Сім"ї заздрять, — біоенергетик розглядає фото родини Оксани. — Та й будинок їхній стоїть на дуже поганому місці. Під ним тече швидка вода, дім сповзає в безодню, а там — хрести і могили. Раджу родині переїхати в інше місце.

Оксана питає, чи вона пара чоловікові. Відповідаю: ні, у вас не дуже хороша аура. Ви маєте якісь гріхи, а чоловік світлий, але не може вирватися від вас. Вам краще розлучитися. Нещодавно я полікувала хлопця, який пив і не працював. Тепер він учиться на кібернетика. Виявилося, усі негаразди у нього були від дружини. Коли я зробила сеанс, то ледь не вмерла. Сказала їй, що вона мучить свого чоловіка. Але жінка не покаялася: "А що мені робити, я теж жити хочу". Тоді чоловік розлучився із нею.

"Мені 57 років, — пише Іван із Волині. — Багато років хворію. Почалося все з хребта, а потім пішло по всьому тілі: терпнуть руки, ноги, головні болі, серце, шлунок. Коли лікувався у лікарнях, лише добавляв собі проблем. Із дружиною вже вісім років живемо як чужі люди".

— Цей чоловік чомусь увесь в бруді, — коментує листа Наталія Федорчук. — На ньому є порча. Щоб навести її, беруть ляльку і вимащують рідиною з туалету. Таке ж бачу на тілі Івана. Відчуваю, що його хотіла приворожити якась жінка. Чоловікові треба піти на сеанс до цілителя. Проти магії зла таблетки не допоможуть. На сеансі з"ясується, хто навів порчу.

×