Вівторок, 19 лютого 2008 14:36

Американка Наомі Умань оселилася в черкаському селі

Автор: фото: Юрій СТРИГУН
  Американка Наомі Умань на центральній площі міста Умань на Черкащині
Американка Наомі Умань на центральній площі міста Умань на Черкащині

Американка Наомі Умань, 45 років, живе на вулиці Шевченка в селі Легедзиному Тальнівського району Черкащини. Два роки тому вона перебралася сюди з Лос-Анджелеса. Американські друзі купили для неї хату колишньої вчительки Марії Козинець. Жінка померла кілька років тому.

За кордоном Наомі має два будинки — у Мехіко та Лос-Анджелесі. Вона режисер-документаліст. Її роботи здобули чимало нагород.

У найбільшій кімнаті на столі стоять ноутбук, мікрофон і півлітрова банка з цукром. На переніссі Наомі дві кульки — пірсинг. Біля господині вмощується Тату — собака мексиканської породи чівала.

— Я решила приехать сюда после того, как делала кино про мексиканские эмигранты. Друзья в Америке спрашивали: "Как ты можешь делать филм, если не знаешь жизни эмигрантов?", — розповідає жінка.

Пояснює, що 1906-го її прадід і прабаба емігрували з України до Америки. У Нью-Йорку чиновники поцікавились їхнім прізвищем. Баба думала, що питають, звідки вони родом. "Умань", — відповіла вона. Так предки Наомі стали Уманями.

У сільській хаті на Черкащині американка оселилася 1 лютого 2006-го. Перед цим вивчила російську мову: думала, що нею спілкуються в Україні.

— Першого дня розплакалася. Мене ніхто не розумів, і я не розуміла нікого. На другий день до мене зійшлося півсела. Принесли молоко, хліб, сякі-такі меблі. Навчили топити в грубі й садити город. Усі посіяли люцерну, і я посіяла. Я не розуміла, що це таке. Потом люцерну забрала сусідка. У нєйо бил болшой свин, — розповідає Наомі.

До американки почали ходити п"яниці — позичали по 5 грн. Наомі нікому не відмовляла.

— Одна жінка прийшла о 5-й ранку. Стукала у вікно й просила 50 гривень. Я їй сказала: "Ты божевил!". Тоді вона попросила 20. Я ей сказал: "Пошёл вон", — розповідає режисерка.

Устає з-за столу і йде на кухню. Там закипів чайник. Наомі закочує рукави, наливає в чашки окропу. На руках у неї татуювання — восьминіг, який щупальцями обкрутив тіло.

— Робила це тату 9 місяців. Сильно боліло! Хотіла, чтоб хтось меня обнимал. В Америці тату — не такой нельзя, как здесь, — пояснює жінка.

Друзі з Америки більше місяця в Легедзиному не витримують

Згадує, що має вино. Приносить пляшку грузинського "Сапераві". Наливає у гранчасті чарки. Сама майже не п"є. Розповідає, що друзі з Америки більше місяця в Легедзиному не витримують. Останнім у листопаді приїздив Джоел із Лос-Анджелеса, пробув два тижні. Наомі вдягала його в шубу-московку. Таку носили старі баби в Україні років 20 тому. Узимку жінка вдягає плюшку вчительки Марії Козинець. Через це незнайомі вважають її циганкою чи бомжем. У плюшці їздить в американський Фулбрайтівський фонд, що на Європейській площі в Києві. Там Наомі має офіс. Якось прибиральниця не пустила її до туалету.

Жінка приносить із веранди масло та шоколадку. Каже, що не зберігає продукти в погребі, бо боїться ями. Додає, що в Америці такого немає.

Розказує, що до 30 років не могла знайти місця в житті. Два роки працювала кухаркою. Потім відкрила ресторан у Нью-Йорку. Та невдовзі продала свою частку й поїхала до Іспанії. За рік вступила до Колумбійського університету, вивчала історію Середніх віків. Згодом почала знімати документальне кіно. Найбільший успіх мала її стрічка"Лєче" (з іспанської — "молоко") — про бідних мексиканців-пастухів. Їхні корови худі й голодні, бо довкола лише пустеля та кактуси.

— Легедзинські бабусі сплескували руками, коли дивилися на них, — каже Наомі.

У Мексиці режисерка вийшла заміж за пастуха. На запитання про його ім"я відповідає: "Это не важно". Мешкали вони в автомобілі. Коли чоловік запропонував народити дітей, розлучилася з ним.

Із аматором Владиславом Чабанюком Наомі зніматиме фільм про робітників легедзинської цегельні. Хоче порівняти їх із прадавніми трипільцями, які теж випікали цеглу.

Прощаючись, показує свою хату. На кухні розписані стіни. Зображення фотографувала в Софійському соборі, потім за ними розмалювала помешкання. У спальні високе панцирне ліжко. На ньому складені подушки. Спить Наомі на підлозі, підмощуючи матраци. В українській хаті американка збирається прожити до кінця життя.

1962, 11 листопада — Наомі Умань народилася в м. Фріпорт, штат Нью-Йорк, США
1980 — закінчила школу
1983 — відкрила ресторан у Нью-Йорку
1993 — почала знімати кіно
1998 — створила документальний фільм "Лєче"
1999 — вийшла заміж і розлучилася
2006, 1 лютого — приїхала в Україну

Зараз ви читаєте новину «Американка Наомі Умань оселилася в черкаському селі». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода