30-річна американка Шеннон Вілфінг два роки ховала свого сина, 6-річного Річарда, від батька — грузина Майка Чекведії, 48 років. Увесь цей час дитина провела в Чикаго, в будинку бабусі 51-річної Даяни Доббс — у комірчині 1,5 на 6 м, зі стелею заввишки, як пралька.
— Коли ми випустили хлопчика, він вистрибнув переляканий, наче ніколи не бачив вулиці, — каже поліцейський Стен Діггс. — Малий так і сказав, що ніколи не виходив надвір. Але, на диво, в дитини дуже добрий психічний стан, вона досить вихована і балакуча.
Чекведія — лейтенант-полковник Національної гвардії. Нещодавно повернувся з Іраку. Живе за 5 км від місця, де переховували його сина. 2007-го отримав право опіки над Річардом, бо колишня цивільна дружина Шеннон зникла разом із дитиною.
— Я втратив сон, набрав вагу, потім знову схуд, — розповідає Майк. — Нікому не побажаю того, що відчув. Давно підозрював, що сина ховають у тещі. Проте жодних ознак присутності дитини в будинку не було. Адже дім обшукували. Теща постійно закривала вікна темними шторами. З понеділка відведу сина до дантиста й віддам до школи.
Коментарі