— Просили ж його, не їдь у той Слов'янськ. А він віджартовувався: а хто, як не я? — плаче 56-річна Ольга Зелінська з Вінниці, сусідка загиблого "ягуарівця" 35-річного Валентина Білошкурського. Загинув під Слов'янськом, у обстріляному 29 травня вертольоті. Прапорщика хоронили 31 травня у Вінниці.
— Загинув ні за що. Та ще й по смерті ніякої поваги. Про загибель дізналися невідомо від кого. Командир не повідомив. Хтось узяв трубку, коли дружина Наталія дзвонила, і сказав, що вийняв телефон із руки мертвого солдата. А потім ми 12 годин чекали в аеропорту, поки доставлять з Харкова тіло.
У загиблого Валентина Білошкурського залишилися мати, сестра і дружина з 11-річною донькою.
— Він сказав, що все добре. Вибачався, бо не зможе приїхати на річницю нашого весілля. 1 червня мали святкувати 12 років шлюбу. Домовилися відзначити вдвох, коли повернеться, — плаче 34-річна Наталія Білошкурська.
— Наче відчував, що матиме коротке життя, тому спішив ним насолодитися, — розповідають знайомі. — Завжди, як не з дитиною гуляє, то з жінкою кудись іде. То з мамою шепочеться біля дому. Золотий був хлопець.
2 
1
Коментарі
1