Лише тридцять відсотків звертаються протягом трьох годин
За жовтень 2023 року діагностували понад 87 тис. випадків гострого мозкового інсульту, за даними Міністерства охорони здоров'я. У доповіді Всесвітньої організації з боротьби з інсультом прогнозується, що число людей, які помирають від інсульту в усьому світі, зросте з приблизно 6,6 млн на рік сьогодні до 9,7 млн 2050 року. Там же сказано, що інсульт є другою провідною причиною смерті, третьою провідною причиною інвалідності та провідною причиною деменції.
– Традиційно в комунальних неврологічних відділеннях лікувалися в середньому 7,5 тисячі хворих з інсультом на рік, – каже Марія Прокопів, невролог, завідувачка кафедри неврології Університету імені Богомольця, доктор медичних наук. – Під час ковіду ця кількість хворих зменшилася, на початку війни – зросла, а вже 2023-го було більш як 9,5 тисячі хворих. Співвідношення первинного та повторного інсульту традиційно становило приблизно один до одного, але тепер це співвідношення 1:3, тобто в півтора разу більше повторних. Люди виписуються з інсультом і не мають вторинної профілактики, не займаються нею. А це все завдання сімейного лікаря.
Кількість людей, які постраждали від інсульту, за останні 30 років майже подвоїлася, констатує Всесвітня організація з боротьби з інсультом. У доповіді також вказується на тривожне зростання захворюваності серед людей у віці до 55 років.
– Причин інсульту є три, – пояснює Прокопів. – Це захворювання серця, ураження судинної стінки і зміна реології, текучості рідини. Тобто поштовхом можуть послужити гіпертонія, атеросклероз, аритмія, цукровий діабет, ну і головне – артеріальний тиск. Кількість інсультів на тлі артеріального тиску зросла, а причина високого тиску – стрес. Як гострий, так і хронічний. Він призводить до підвищення артеріального тиску, до більш раннього атеросклерозу, тобто ураження судини та її стінки. Ще до 2022-го було зареєстровано 12 мільйонів людей, які страждають на гіпертонічну хворобу. І лише 4 мільйони з них пролікувалися. Інсульти на тлі гіпертонічної хвороби, за даними Департаменту охорони здоров'я, становлять 79 відсотків усіх випадків, а з хворих нашої лікарні 90 відсотків мають гіпертонічну хворобу.
На запитання, яким є відсоток тих, хто вижив після інсульту, лікарка каже, що все індивідуально, залежить від віку. По місту торік летальність від ішемічного інсульту становила 19,6%, а від геморагічного інсульту – 41%. За світовою статистикою, приблизно 10% хворих повертається до роботи, третина помирає, а решта залишається інвалідами.
– У приватних лікарнях летальність значно нижче, вона може становити приблизно 1 відсоток, але є нюанс. У державних клініках до війни лікувалося майже 7,5 тисячі хворих. Приватні ж приймали втричі менше, відповідно, і смертей там було менше. І це не тому, що у приватних закладах працюють генії від медицини. Важких хворих вони не беруть взагалі або беруть рідко. Досить часто трапляється й таке, що після приватних закладів хворі йдуть доліковуватися в державні.
Важливим є розподіл не так на державне та приватне лікування, скільки на стаціонарне й амбулаторне. Серцево-судинні хвороби здебільшого можуть бути профілактовані. І тому важливо, щоб сімейний лікар робив акцент на профілактичних діях, способі життя пацієнта, історії його родини, особливо якщо там був цукровий діабет абощо. Із цих міркувань немає різниці, де саме надають амбулаторну допомогу – в державних закладах чи приватних.
Десять відсотків хворих повертаються до роботи
Допомогу з інсультом мають право надавати ті державні лікарні, в яких є укладений договір із Національною службою здоров'я України (НСЗУ). Однак на цей час хворих на інсульт не госпіталізують до декількох із них, тому що вони – попри наявний договір із НСЗУ – не виконують усіх необхідних вимог і тому не включені до графіка госпіталізації.
– У світі заведено розділяти медичні заклади на інсультні центри й інсультні блоки. Центри, певна річ, мають більше можливостей, – говорить Марія Прокопів. – Там проводять тромболізис, лікування, направлене на розчинення тромбу всередині судини за допомогою лікарських засобів, тромбоекстракцію, видалення тромбу механічним шляхом, проводять відкриті нейрохірурічні операції. В інсультному центрі повинні бути невролог і нейрохірург. Деякі приватні лікарні, наприклад "Оберіг", називають себе інсультним центром, але працюють як інсультний блок.
Законтрактованим Національною службою здоров'я України лікарням держава повертає кошти. За словами Марії Прокопів, у повному обсязі протягом місяця. Тобто для хворого лікування справді безкоштовне, бо за все буде заплачено з бюджету.
– Візьмемо, наприклад, лікування ішемічного інсульту. Воно передбачає, по-перше, візуалізацію перебування хворого в лікарні. По-друге, препарати для корекції артеріального тиску. Якщо ми говоримо про проведення тромболітичної терапії, то це дорого. Якщо на один випадок неускладненого інсульту виділяють менш як 16 тисяч гривень, то лікування з проведенням тромболітичної терапії коштує 62 тисячі, а ендоваскулярні втручання – майже 100 тисяч. Ці гроші йдуть на перебування пацієнта у стаціонарі. Звичайно, що цієї суми не вистачає. Хоча б тому, що вона призначена тільки на лікування інсульту, тобто наслідків. А хворий з інсультом має купу інших захворювань, бо здорових людей з інсультами не буває. І гіпертонію, і діабет, і захворювання нирок, печінки. Але це не враховується, вся сума йде в один клінічний випадок.
Лікарка згадує, як іще 2016-го мріяла, щоб у Києві робили хоча б 100 тромболізисів на рік.
– 2022-го ми зробили їх 400, а 2023 року – майже тисячу. Бо тромболізис – це як слова Христа до Лазаря "встань та іди" – він спрацьовує миттєво. І якщо 10 років тому ми всі ще боялися проводити цю процедуру, бо не були впевнені в тромболітиках, то тепер усе змінилося. Подіяло те, що гроші нам повертають, і лікарі зацікавлені у проведенні тромболізису, вони переконалися, наскільки це ефективно. І плюс кошти, які заробляє лікарня, – це також важливо для її розвитку.
І все ж люди неохоче лягають у державні лікарні. Загальна необізнаність і недовіра до державної медицини призводять до того, що дорогоцінний час досить часто втрачається. Водночас лікуватися до приватних клінік іде незначний відсоток пацієнтів – зависока ціна. Але й це не єдина проблема. Якщо у вас тяжкий випадок, до приватної клініки вас можуть не взяти.
– Інша річ, якщо ми говоримо про вузькоспеціалізовані хірургічні маніпуляції, про оперативні активності – тут питання технічного забезпечення медичного закладу, безперечно, є значущим. Можу вас запевнити, що в нас є і державні лікарні з не гіршим устаткуванням, аніж у приватних, – каже Марія Прокопів.
За її словами, реабілітація хворих, послуги фізіотерапевта, логопеда тощо, в державних клініках також є безкоштовною. І єдина проблема тут у тому, що в Києві, зокрема, не так багато реабілітаційних ліжок.
Тому і прикро, що деякі лікарні, які раніше уклали контракт із НСЗУ, не дотягують до її вимог та вже вибули з гри. Хоча інакше й бути не може. Бо якщо в лікарні, приміром, немає дорогого апарата для проведення комп'ютерної томографії, вона не може вважатися закладом, де надають допомогу інсультним хворим. Така лікарня повинна раз у раз звертатися до Департаменту охорони здоров'я та вибивати в нього необхідне устаткування. Доводити, переконувати, демонструвати зацікавленість і спроможність.
У цьому полягає інтерес і держави, і самої лікарні, переконана Прокопів. Бо якщо на хворих з інсультом виділяють ті суми, які були озвучені раніше, то на хворого з радикулітом дають тисяч п'ять.
Сукупні втрати економіки України від наслідків інсульту можуть сягати 100 млрд грн на рік, ідеться в пресрелізі Української асоціації боротьби з інсультом. Ці збитки включають недоотриманий протягом багатьох років прибуток підприємств через втрату фахівців, вилучення з ринку праці рідних, які доглядають за хворим, недоотримані податки, прямі фінансові витрати бюджетів різних рівнів на лікування та реабілітацію пацієнтів.
Щоправда, Україна приєдналася до Декларації про реалізацію європейського плану дій із боротьби з наслідками інсульту. Її мета – зменшити до 2030-го кількість інсультів на 10% порівняно з 2019 роком і забезпечити лікування 90% пацієнтів у спеціалізованих відділеннях.
На 2022-й видатки на медицину були закладені в розмірі майже 200 млрд грн. А це на 35 млрд більше, ніж 2021 року. Безперечно, вони ростимуть й надалі, зокрема не без допомоги наших західних партнерів, які фінансуватимуть соціальні потреби та програми.
– За кордоном зовсім інша організація допомоги з інсультом, – продовжує Марія Прокопів. – Бо головне тут – профілактика. Якщо з причинами виникнення інсультів та інфарктів боротися, то захворюванню можна запобігти. Але хто цим займається в Україні? Де популярна інформація? У нас хворі навіть звертаються запізно, за кілька днів, тоді як успішність лікування залежить від часу. Лише 30 відсотків звертаються протягом 3 годин: більшість хворих не розуміє і не знає, що з ними відбувається.
Найкращий спосіб діагностики інсульту – тест FAST. У його абревіатурі зашифровані три найпоширеніші симптоми інсульту. 1. Face (обличчя): чи може людина усміхнутися? Чи симетричне обличчя? 2. Arms (руки): чи може людина підняти обидві руки і тримати їх? Чи може обхопити своїми руками чужу руку? 3. Speech problems (проблеми з мовленням): чи може людина чітко розмовляти і чи розуміє, що ви їй кажете? Чи не плутає вона назви предметів? Четверта літера означає time (час): якщо бачите бодай одну з трьох вище названих ознак, одразу телефонуйте у швидку.
2 
1
Коментарі