Що для України зробила і ще здатна зробити "політична вдова"
"Зараз є всі можливості – через інтернет, телеканали, газети – скласти уявлення про людину, яка йде у президенти. Її життя, біографію можна дослідити. Не вірю, що доросла людина не здатна розпізнати брехуна і крикуна", – каже перший президент України Леонід Кравчук.
Пригадуються рядки з есе Марка Твена "Про занепад мистецтва брехні": "Жодна шляхетна людина, жоден, хто має добрий смак, не може дивитися без сліз на те, як незграбно й неоковирно брешуть сьогодні, перетворюючи високородне мистецтво на дешеву проституцію".
19 травня позаторік на одному з телеканалів Юлія Тимошенко розповіла зворушливу історію: "Моя мама Людмила Миколаївна народилася і жила в Перещепиному. Це село в Дніпропетровській області. Там мешкала вся її родина. Під час Голодомору в ній загинули багато людей. І моя бабуся з моєю мамою пробивалися, як могли, через заградотряди – лісами, полями, щоб вийти в місто і мати можливість не померти з голоду". Все б нічого. Але Вікіпедія стверджує: мати Юлії Тимошенко Людмила Миколаївна Телегіна, в дівоцтві Нєлєпова, народилася 11 серпня 1937-го в Дніпропетровську. Через чотири роки після Голодомору.
Після такої нахабної брехні члени "Батьківщини" мали б не лише присоромити свого партійного провідника, а й порадити їй навіть не фантазувати про посаду президента. Нічого такого не сталося.
Англійське слово бекґраунд включає життєвий і професійний досвід людини, її інтелектуальний, культурний та освітній рівень. Щоб зрозуміти витоки демагогії "нового курсу", "нових можливостей для кожного", "нової стратегії миру", варто згадати деякі фрагменти бекґраунду "політичної вдови" – за означенням Віктора Ющенка.
За часів прем'єрства Юлії Тимошенко український експорт зменшився на 27 мільярдів доларів із 66,95 мільярда у 2008 році – до 39,7 мільярда доларів у 2009-му.
Спільниця Лазаренка у 1995–1997 роках вивела з рахунків своєї корпорації $160 млн на офшорні рахунки Павла Івановича та пов'язаних із ним компаній. Це – за даними американського суду округу Колумбії. Агент ФБР Браян Ерл, який у 2000-х був ключовою особою в розслідуванні американської справи Лазаренка, згадує: "Юлія Тимошенко була жертвою вимагання з боку Лазаренка і водночас – співучасницею змови з ним. Їхня схема передбачала розвиток бізнесу шляхом корупції".
"Тимошенко була завербована російською Федеральною службою безпеки у липні 1995 року, коли її з чоловіком Олександром затримали в аеропорту "Внуково" за контрабанду 100 тисяч доларів. У жовтні 2004-го Службі зовнішньої розвідки України вдалося добути довідку про діяльність Тимошенко як агента ФСБ. Із нею був ознайомлений президент Кучма", – стверджував у вересні 2012-го Григорій Омельченко, колишній нардеп і екс-начальник відділу боротьби з корупцією і організованою злочинністю в Головному управлінні військової контррозвідки Служби безпеки України. За його ж словами: "Ставши главою уряду після парламентських виборів 2007 року, Тимошенко "викручувала" руки президенту Ющенку, щоб він призначив Медведчука віце-прем'єром".
А ось свідчення Олександра Шлапака, колишнього заступника голови Секретаріату президента Ющенка: "Після того як делегація повернулася з Москви з підписаними контрактами, глава держави попросив надати їх йому для ознайомлення. Однак у цьому було відмовлено. Контракти довелося отримувати іншим шляхом. Їх надала служба зовнішньої розвідки".
У лютому 2009 року МЗС України доручило послам пояснити світові "брехню" прем'єра Юлії Тимошенко. У матеріалах, що додаються до циркуляра, наголошується: вона порушила закон, зробивши заяви для преси за результатами засідання Ради нацбезпеки та оборони, матеріали і рішення якого мали закритий характер і містили таємну інформацію. У документі наведено цитати з виступу заступника секретаря РНБО Степана Гавриша перед журналістами: "Прем'єр-міністр діяла недобросовісно і неадекватно. Вона надала інформацію, яка не відповідає дійсності".
Минулого місяця Юлія Тимошенко заявила про намір ухвалити нову Конституцію на всеукраїнському референдумі: "Щоб система правління державою не була фальшивою".
Як не пригадати "шедевр" політтехнологів "Україна для людей"? Хтось порадив Януковичу використати у виборчій кампанії це сумнівне, з погляду вкрай суперечливого життєпису Віктора Федоровича, гасло. У виданні "Жаргон преступников" сказано: блатною мовою слово "люді" означає "вори", "публіка, толпа", "порядочная воровская срєда". Тож гасло "Україна для людей" на арґо мало б означати: "Украіна для порядочной воровской срєди".
13 лютого в прямому ефірі телеканалу NewsOne Юлія Тимошенко повідомила, що партія "Батьківщина" бере участь у розробці концепції повернення миру в Україну. Йшлося про застосування миротворчої місії ООН, переведення її на кордон між Україною та Росією, запровадження міжнародної цивільної адміністрації.
І все це, мовляв, питання тижнів, а не років. Ознайомившись із такою концепцією повернення миру в Україну, головний герой російського телесеріалу "Ліквідація" Давид Гоцман зрезюмував би: "Картіна маслом, всє свабодни". Але можна сказати й простіше: все це – від лукавого. Як і девіз Юлії Володимирівни "Нова стратегія миру", що вигулькнув на сіті-лайтах країни.
Україні мир потрібен. Але не будь-якою ціною. Не шляхом укладання принизливих угод. У війни – свої закони, своя логіка. Після нападу ворога можливі два варіанти: капітуляція або всенародна боротьба проти загарбника.
Війну на Донбасі неможливо закінчити за помахом чарівної "мінської палички", виструганої німцями, французами й росіянами. Україні потрібна перемога. А для цього війну треба назвати війною, не торгувати з окупантами, не брати участі в будь-яких акціях, де присутня Росія, – культурних, спортивних, наукових.
Перш ніж озвучувати прожекти про залучення миротворчої місії ООН в окуповані райони Донецької і Луганської областей, варто "вивчити матеріальну частину". Досі "блакитні шоломи" лише заморожували конфлікти, а не вирішували їх. Усе ще триває місія ООН, що почалася на Близькому Сході 1948 року. Вже майже сім десятиліть аналогічна місія акредитована у Джамму та Кашмірі на кордоні Індії й Пакистану. Із 1964-го "блакитні шоломи" розміщені на Кіпрі. Однак мирової угоди між північною частиною острова, окупованого Туреччиною, з його грецькою частиною досі не укладено.
Аби реалізувати "нову стратегію миру", український політикум має взяти на озброєння кредо російського царя Олександра III: "У всьому світі в нас тільки два вірних союзники – наша армія і флот". Бо, доки існуватиме рашизм і московити, Україна постійно буде загрожена.
Чотири роки тому Юлія Тимошенко заявила: "29 березня на з'їзді проситиму "Батьківщину" офіційно висунути мене кандидатом на найвищу посаду в державі. Переконана, що зможу захистити Україну від агресії Росії та повернути Крим".
Звідки така впевненість? Адже 28 лютого 2014-го на засіданні Ради нацбезпеки й оборони Тимошенко закликала не чинити опору агресорові: "Маємо благати міжнародне співтовариство стати на захист України. Це наша єдина надія. Жоден танк не повинен виїхати з казарми, жоден солдат не повинен підняти зброю, тому що це означатиме програш. Ніякого воєнного стану й активізації наших військ! Маємо стати найбільш мирною нацією на планеті, поводитися, як голуби миру".
2014 року лідерка ВО "Батьківщина" зробила ще кілька цікавих заяв: "Я маю моральне право сказати, що буду боротися з корупцією. Бо аудит Януковича й Азарова пройшла успішно й чесно". "Я зможу розділити олігархічні схеми великих кланових корпорацій і великого бізнесу, й при цьому бізнес залишиться живим". "Я – єдина людина серед лідерів партій, яка показала, як згортати корупцію. Паливно-енергетичний комплекс практично за сім місяців був очищений від неї. Я вважаю, що жоден кандидат із тих, яких знаю, не зможе це зробити настільки якісно, прозоро й чітко, як це зроблю я". "Я буду кандидатом української єдності. Я зможу знайти слова й для тих, хто живе на заході, і для тих, хто мешкає на сході України".
Знову згадується Марк Твен: "Ми всі брешемо, ми всі зобов'язані брехати. А отже маємо старанно тренуватися, щоби брехати уважно та продумано – ось чого треба нам усім прагнути. Брехати не з поганою, а з доброю метою. Брехати не на свою користь, а заради вигоди інших. Брехати гуманно, благодійно та життєствердно, а не жорстоко, болісно й зловісно. Брехати елегантно та граціозно, а не грубо й недолуго".
Усе це насторожувало тоді. Не може не насторожувати і сьогодні. Тим паче в політичному досьє Юлії Володимирівни надто багато темних, досі не прояснених плям.
"Дуже важко знайти великого чиновника, який завдав би більшої шкоди українській економіці, ніж Юлія Тимошенко. З нею в один ряд можна поставити лише Миколу Азарова", – переконаний Андрій Новак, голова Комітету економістів України.
"Тимошенко в економіці – волюнтаристка, – констатує психолог Вадим Васютинський. – У неї не було розуміння суті ринкових відносин. Було натомість бажання взяти все на себе. Так можна керувати бригадою в колгоспі, але не державою".
"Юля – дуже талановита і кваліфікована людина, – запевняє соціальний психолог Олег Покальчук, який свого часу працював у групі іміджмейкерів Тимошенко. – Але радив би не підпускати її ні до яких державних дверей. Крім Генеральної прокуратури. І то – лише коли там з'явиться нормальний прокурор".
"Юлія Тимошенко не володіє ситуацією ні в армії, ні в оборонно-промисловому комплексі, – пише вчений і колишній секретар РНБО Володимир Горбулін. – Це майже неприпустимо для кандидата в президенти й абсолютно неприпустимо для прем'єр-міністра. Якщо вона стане президентом, їй потрібно сильно змінитися. На ненависті не можна нічого побудувати – можна тільки зруйнувати. До того ж Юлія Володимирівна більш авторитарна особистість, ніж треба сьогодні Україні".
"Україні мир потрібен, як повітря". "Я знаю, з ким і як вести переговори про мир". "Про Донбас треба думати не як про окуповану територію, а як про українську землю".
З ким же це Юлія Володимирівна знає, як треба вести переговори? Чи не з тією людиною, з якою 10 літ тому уклала сумнозвісні газові угоди?
5 
1
Коментарі