– Для багатьох оглядачів результати виборів у Польщі – дивні, – каже Павел Вронський. – Адже вона – єдина країна ЄС, що не потрапила в рецесію під час фінансової кризи. Навпаки, була лідером щодо економічного зростання в Євросоюзі. Зростання ВВП Польщі 2015–2016-го має становити десь 3,5 відсотка. Це на два проценти більше, ніж загалом по ЄС. Тож за що виборцям було карати "Громадянську платформу"? Але за вісім років при владі вона набридла полякам, утратила зв'язок із реальністю. А протягом останніх 12 місяців її супроводжували численні скандали. Наприклад, із прослуховуванням приватних розмов урядовців у ресторанах. Також слід пам'ятати, що існує інша Польща, в якій 10,6 відсотка населення – працюючі бідні. П'ять східних воєводств належать до найбідніших регіонів ЄС. ПіС пообіцяла їм допомогу.
Крім того, проголосувала тільки половина населення.
Соціально-економічні реформи, що пропонує нова влада, можуть дорого коштувати економіці.
– ПіС обіцяє знизити пенсійний вік і податки для малого й середнього бізнесу. Впровадження цих планів зазвичай означає збільшення дефіциту бюджету й державних боргів. Партія сподівається залатати цю діру більшими податками для банків і великих корпорацій, тобто інвесторів. Це напевне призведе до зменшення економічного росту. Польська економіка здатна пережити певні труднощі. Проте вона не настільки сильна, аби робити це довго. Рівень ВВП спільномірний із бельгійським, а населення – утричі більше. Польща досі наздоганяє країни Західної Європи.
Це загальна тенденція ЄС, що в Польщі перемогли євроскептики?
– Важко однозначно охарактеризувати ПіС. Критика напливу мігрантів ріднить їх з угорським прем'єром Орбаном, французьким ультраправим "Національним фронтом". А обіцянки збільшити податки для банків, підвищити мінімальну зарплатню – із класичними європейськими лівими. Вочевидь, новий уряд буде значно євроскептичніший, ніж нинішній. Відтак позиція Польщі в ЄС стане слабшою, а вплив на його політику – меншим.
Прогнозують також погіршення відносин Варшави з Берліном.
– За три місяці президентства Анджей Дуда лише раз навідався до Берліна. І то – в рамках багатосторонньої зустрічі. Очевидно, ці стосунки вже змінилися. За час правління "Платформи" відносини Варшави з Берліном були дуже близькі. В екс-прем'єра, нинішнього глави Європейської ради Дональда Туска, – дружні стосунки з канцлером Німеччини Анґелою Меркель. Вони ще більше покращилися після переходу Туска працювати у Брюссель. Тепер усе відмотається назад.
Політики ПіСу критикують Берлін щодо квот для біженців. Німці виступають за квоти для мігрантів з усіх країн ЄС, а ПіС – проти того, аби Польща приймала переселенців із Близького Сходу. Лідер партії Ярослав Качинський навіть заявив, що питання біженців – це клопіт німців, а не поляків.
Чи варто очікувати охолодження відносин між Варшавою і Києвом?
– Таке похолодання вже помітне. Навіть попри те, що незалежність України та її рух в ЄС – пріоритети для Польщі. Електоратом ПіСу є село. Ці люди були ображені на "Платформу", бо сильно підтримує Україну. Через це Польща наштовхнулася на російські санкції. Від заборони на експорт овочів і фруктів найбільше постраждало саме село. Також серед виборців ПіСу – схід країни. Для нього важливі історичні теми – УПА й Волинська різня. З другого боку, ПіС чи не найбільше підтримував Майдан й активне протистояння України російській агресії.
І надалі підтримуватиме?
– Варшава виступатиме за продовження санкцій щодо Москви. Але якщо погіршаться відносини Польщі з Німеччиною та деякими іншими країнами ЄС, то вона менше зможе впливати на політику Євросоюзу й на його ставлення до східних сусідів – до України, зокрема.
3 
1
Коментарі