У нас один глобальний союзник – Сполучені Штати Америки, – каже народний депутат Вадим Денисенко

У чому недоліки нинішнього парламенту?

– Головний – низька професійна якість. З'явилося багато нових облич, але немає тяглості в розумінні законодавчого процесу. Того, що росіяни називають "преемственностью".

З другого боку, є проблема всього суспільства. Ми пройшли епоху популіз­му й перебуваємо у породженому нею примітивізмі. А з нього є лише два виходи – в агресію або в бажання "злитися". Люди, які обирають перше, починають діяти неадекватно, наприклад, зі спини бити ногами генералів. Але таких менше. Інші говорять: "Усе нас задовбало, і ми готові здатися".

Чим це загрожує?

– Заведено вважати, що найбільші проблеми – це бідність чи корупція. Але вони похідні. Основна – у тому, що більшість людей не бачать майбутнього. Якщо повіримо у нього – нам нічого не загрожує. Якщо почнемо рефлексувати – це завершиться багатьма катаклізмами.

Чим принципово цей парламент кращий за попередній?

– Кажуть, найкращим був перший за незалежності. Він мав багато проблем, але був ідеалістичний. Тому таким здається. У нинішньому теж чимало ідеалістів. І цим він кращий за попередній.

Яка імовірність дострокових виборів?

– Якщо не буде якогось форс-мажору, причин для перевиборів не бачу. Вони зараз вигідні двом партіям – "Батьківщині" й "Опозиційному блоку".

Третя сила, яка зацікавлена у виборах, – це росіяни. Треба розуміти: якщо зараз йдемо на дострокові перегони, то входимо у цикл перевиборів, які триматимуть у турбулентності суспільство.

 

Чи може черговим президентом стати не політик?

– Настає період вискочок. У хорошому і в поганому значенні цього слова. Суспільство готове повірити будь-кому. А за хорошої медіа-підтримки і гарних грошових вливаннях… Тому теоретично може бути будь-хто.

Хто стане новою політичною елітою України?

– Вона вже з'явилася. Ми до кінця не усвідомлюємо, які революційні зміни відбулися в законодавстві. Особливо, в антикорупційному. Є в ньому й надто жорсткі норми. Його доведеться правити через якийсь час.

Але через п'ять-шість років у нас буде інше суспільство, в якому чиновник боятиметься красти. Якщо йому піднімуть зарплату, а закон про держслужбу це передбачає. Якщо приймемо ідентичний закон про службу в місцевих органах влади – з такими ж вимогами і "пряниками" у вигляді підвищення зарплати.

Голова облдержадміністрації не може отримувати менш як 50–60 тисяч гривень. Для країни з величезними корупційними ризиками, зарплата чиновника такого рівня у 7–10 тисяч гривень – це смішно.

Зараз обговорюється бюджет. Питання, яке почало всіх цікавити: скільки виділили на перельоти Адміністрації президента? Це не проблема, виділимо 10 мільйонів чи 15 із 600 мільярдів бюджету. Але чомусь ідемо в локальні, непотрібні моменти, які не вирішують проблем.

У нас із 2004 року весь час утворюються клуби фанатів. Тільки тоді були "помаранчеві" й "голубі", а зараз – "громадянське суспільство" і "покидьки депутати-чиновники".

Кого маєте на увазі під громадянським суспільством у лапках?

– Утворився клас людей, які живуть на гранти, отримують великі гроші і присвоюють право на правду.

Знаменита історія. Коли Муравйов увійшов до Києва і була зустріч зі студентами університету імені Святого Володимира, він сказав: "Мы принесли вам свободу на острие штыка". На що хтось зі сміливих студентів відповів: "Чи не здається вам, що свобода – занадто делікатна річ, щоб її нести на штику?" Так і тут. Правда – надто делікатна річ.

Ми заглиблюємось в африканський стан. У нас найвпливовішими людьми сьогодні є посли Сполучених Штатів і Євросоюзу. Не президент, не прем'єр, не голова Верховної Ради. Представники громадянського суспільства можуть побігти щось розказати послу США і той, не заглиблюючись у ситуацію, підніме слухавку і вирішить багато питань.

Що в атикорупційному законодавстві вважаєте надто жорстким?

– Ніде немає такого е-декларування, як у нас. Якось на зустрічі колишній європейський дипломат почав розповідати, що ми повинні зробити. Його запитали: "А ви заповнюєте електронну декларацію?" Відповів: "Ні, але ж ми інші". Так і ми теж – не Африка.

Чи потрібне електронне декларування? Так. Але чи треба садити людину на два роки за будь-яку помилку й описку, як спочатку пропонували? Чи потрібно давати відкриті дані в доступ? Я вважаю, ні. Вони мають бути у НАБУ, прокуратури, Нацагентства з питань запобігання корупції.

За рік тільки 3 відсотки корупційних справ закінчилися обвинувальними вироками.

– Це проблема судової системи. Зараз, після змін до Конституції, вже дві тисячі суддів подали заяви про звільнення.

Реформу можна було зробити за рік-два, якби ми були такою невеликою країною, як Грузія чи Естонія. У нас вона розтягнеться на чотири-п'ять років. Зараз тільки починаються зміни у Верховному суді. Якщо вдасться цей кістяк змінити, потім підуть вищі спеціалізовані суди і так далі.

Чому не сидять корупціонери із колишньої влади чи нинішньої?

– Зараз майже щотижня відбуваються затримання. З приходом Луценка Генпрокуратура почала працювати. І по оточенню Януковича – також. Через місяць-два отримаємо перші результати. Два роки втратили, бо не було політичної волі попередніх генпрокурорів.

Хто в найближчі місяці опиниться за ґратами?

– Ми бачили, як "беркутівець" здав усіх, назвав прізвища. Це вселяє оптимізм, що до кінця року матимемо вироки по тих, хто розстрілював Майдан. Ще кілька судових рішень, напевне, будуть у цей же термін. Наприклад, у справах Олександра Кацуби й "вишок Бойка" (екс-керівник Чорноморнафтогазу закупив "вишки Бойка" за завищеною ціною. Міністром палива й енергетики тоді був Юрій Бойко – нинішній голова партії "Опозиційний блок". – Країна).

Які реформи вдаються?

– Найвдаліша – децентралізація. Зробила тектонічні зсуви у місцевому самоврядуванні. Зараз вона має певні проблеми політичного характеру. Чому проти неї виступає "Опозиційний блок", зрозуміло – це вказівка Росії. Тому що децентралізація – це противага федералізації.

Із Тимошенко – складніше. Реформа передбачає об'єднання низки сіл у громаду. Що головне? Зараз є село і його межа. За нею – земля району. Щойно об'єднуєте громаду, вся земля в межах цієї території належить їй. З'являється ресурс, яким можна користуватись.

Юлія Тимошенко частково опирається на сільських голів. Каже: давайте не об'єднувати громади, а зразу до села додамо землі навколо нього. Тоді за п'ять років сільський голова їх роздерибанить, і на цьому все завершиться.

В об'єднаній громаді це складніше зробити. Ви обираєте її голову і депутатів, які відповідатимуть за ці території.

Друга реформа – поліцейська. Збільшили фінансування карного розшуку. Бо патрульний із трьома місяцями поліцейської освіти отримує 8 тисяч гривень. А опер, який займається набагато складнішою роботою, 2–3. Це демотивує. Зараз піднімаємо їм зар­плати, даємо технічні можливості.

Урядовий проект Податкового кодексу – революційний. Ставки податків ті ж. Головна зміна – адміністрування. Вихолощуються головні корупційні схеми. Зокрема, повернення податку на додану вартість. У парламенті буде величезна боротьба. Бо якщо він запрацює, красти ПДВ стане неможливо. Він ітиме в автоматичному он-лайн режимі.

Коли можна буде вважати децентралізацію завершеною?

– Потрібно прийняти закон, що зобов'яже громади об'єднатися протягом року – 365 днів. Якщо не робите цього самі, зверху спускається план, як об'єднуєтесь.

Плюс, коли внесемо зміни до Конституції щодо децентралізації. Питання не в "особ­ливому статусі" Донбасу, а як працюватиме управлінська вертикаль держави. Навіть якщо об'єднаємо всі громади до 1 січня 2018 року, це буде гібридна модель. Тому що не буде виконкомів. Вони замінять облдержадміністрації й будуть обрані обласними радами.

При цьому має зберігатися сильна наглядова функція держави. Префект у Польщі чи Франції може призупиняти нормотворчі акти або дії місцевих органів влади. Інакше матимемо навіть не федералізм, а феодалізм.

Президент матиме лише вертикаль префектів із наглядовою функцією.

В яких реформах повний провал?

– До яких не приступали. Анонсована медична реформа. Лише почали реформу освіти. На мінімальній стадії – з управління системою культури. Взагалі не почата реформа Академії наук.

Якою буде доля Мінських домовленостей?

– Вони вмиратимуть довго. На жаль, альтернативи їм немає.

Путін хоче вийти на двосторонній формат: ­Росія – Франція, Росія – Німеччина. Пробує це робити в питаннях і Донбасу, і Сирії. Сьогодні в нас один глобальний союзник – США. Вони говорять: у цих конфліктах ми не передбачаємо двосторонніх форматів переговорів.

Іншого варіанту, ніж колективний формат Мінських угод, немає. Це єдиний договір, де Росія визнала свою хоча б часткову причетність до подій на Донбасі.

Кремль вимагає від України реалізації Мінських угод, "особливого статусу" для Донбасу, але обстрілів не припиняє. Виконання нами "Мінська" йому не потрібне?

– Путін не здатен домовлятися. Йому вдавалося довго блефувати, але це вже починають розуміти. Він вважає, що Україна взагалі не суб'єкт. Говорить, що ми не виконуємо Мінських домовленостей. Розуміє, що ­європейці теж стомлюються. Що частина еліт мінятиметься, що проросійські рухи можуть отримати більше влади в європейських країнах. Працює з перспективною на п'ять-сім років. Хоче змусити США сісти за стіл переговорів і наново переділити світ.

Йому це вдасться?

– У середньостроковій перспективі – ні. Навіть якщо переможе на виборах у США Дональд Трамп.

Коли Крим і окупований Донбас повернуться під український контроль?

– Не раніше смерті Путіна.

Його можуть усунути від влади?

– Він почав велику зачистку і зміну еліт. Покоління "кооператива "Озеро" (створений Володимиром Путіним 1996 року елітний дачний кооператив у Карелії, більшість членів якого пізніше стали політичною верхівкою Росії. – Країна) де-факто уже не при владі.

З'являється нове покоління, перед яким він нічим не зобов'язаний. Ці люди у середньостроковій перспективі навіть не думатимуть змінювати владу в Росії. Останнє призначення Сергія Кірієнка заступником глави адміністрації з внутрішньої політики свідчить, що головних авторів ідеології нинішнього режиму В'ячеслава Володіна (попередник Кірієнка, з 5 жовтня – глава Держдуми РФ. – Країна) і Владислава Суркова (помічник президента Росії. – Країна) відсувають від важелів впливу. Йде консервація і закручування гайок.

Чи не призведе це до вибуху в російському суспільстві?

– Невдоволення наростає. Бачимо це по пропорційній частині виборів. Жириновський і Зюганов отримали значно вищі відсотки, ніж могли ще два роки тому. Але говорити, що в Росії виникла революційна ситуація – це брехати собі. Є локальні спалахи спротиву.

Революція передбачає розхитування. В один момент не може на вулицю вийти мільйон людей. Треба, щоб за рік до цього прийшло 10 тисяч, потім – 20. Ці процеси можуть прискоритися, коли суспільство зовсім зубожіле, з великою кількістю молодих безробітних чоловіків.

Чи прогнозуєте розпад Росії?

– Дуже хотілося б, але сьогодні не говорив би про нього. Навіть найбільша етнічна меншина РФ – Татарстан, де живуть 18 мільйонів людей – дико русифікується. Кількість татаромовного населення падає.

В Інгушетії та Чечні можуть початися якісь рухи. Але по смерті Путіна.

Є ще Республіка Тува, де росіян не більше 13 відсотків. Це одна з найбідніших територій із сильними побутовими антиросійськими настроями. Остання республіка, яку приєднали до Радянського Союзу. Вони ще пам'ятають свою державність.

Однак без зовнішнього фактору розкол РФ неможливий.

Які плюси й мінуси він означав би для України?

– Питання в тому, на скільки шматків Росія розпадеться. Розколеться до чи після Сибіру? Або на 35 країн?

Як інтегрувати Крим і Донбас після їх деокупації?

– На двох речах: піднятті патріотизму та фінансовій складовій.

Успішні інтеграції передбачають величезні капіталовкладення. Але не болісні для іншої території. Потрібно накопичувати ресурси, запускати економіку.

Путін може почати повномасштабну агресію?

– Це один з імовірних сценаріїв. Тому потрібно продовжувати санкції – вони валять російську економіку.

Путін зараз потрапляє у горлечко пляшки. Він заручник свого рейтингу. У європейських суспільствах той ніколи не сягає 80–90 відсотків. За першої іскри зневіри рейтинг перевертається в антирейтинг із тим же показником.

Тому Путін мусить постійно вигадувати щось, аби тримати в тонусі суспільство. Якщо люди починають гірше жити, треба пояснити чому. Ворог атакує – потрібно захищатись. Одним із виходів може бути повномасштабна агресія проти будь-кого із сусідів, зокрема України.

Якою буде Україна за 10 років?

– Закладені реформи дають сподівання, що будемо країною з низьким рівнем корупції. Якщо запустимо економічні реформи, то – з відкритими інвестиційними можливостями.

×