У нас один глобальний союзник – Сполучені Штати Америки, – каже народний депутат Вадим Денисенко
У чому недоліки нинішнього парламенту?
– Головний – низька професійна якість. З'явилося багато нових облич, але немає тяглості в розумінні законодавчого процесу. Того, що росіяни називають "преемственностью".
З другого боку, є проблема всього суспільства. Ми пройшли епоху популізму й перебуваємо у породженому нею примітивізмі. А з нього є лише два виходи – в агресію або в бажання "злитися". Люди, які обирають перше, починають діяти неадекватно, наприклад, зі спини бити ногами генералів. Але таких менше. Інші говорять: "Усе нас задовбало, і ми готові здатися".
Чим це загрожує?
– Заведено вважати, що найбільші проблеми – це бідність чи корупція. Але вони похідні. Основна – у тому, що більшість людей не бачать майбутнього. Якщо повіримо у нього – нам нічого не загрожує. Якщо почнемо рефлексувати – це завершиться багатьма катаклізмами.
Чим принципово цей парламент кращий за попередній?
– Кажуть, найкращим був перший за незалежності. Він мав багато проблем, але був ідеалістичний. Тому таким здається. У нинішньому теж чимало ідеалістів. І цим він кращий за попередній.
Яка імовірність дострокових виборів?
– Якщо не буде якогось форс-мажору, причин для перевиборів не бачу. Вони зараз вигідні двом партіям – "Батьківщині" й "Опозиційному блоку".
Третя сила, яка зацікавлена у виборах, – це росіяни. Треба розуміти: якщо зараз йдемо на дострокові перегони, то входимо у цикл перевиборів, які триматимуть у турбулентності суспільство.
Чи може черговим президентом стати не політик?
– Настає період вискочок. У хорошому і в поганому значенні цього слова. Суспільство готове повірити будь-кому. А за хорошої медіа-підтримки і гарних грошових вливаннях… Тому теоретично може бути будь-хто.
Хто стане новою політичною елітою України?
– Вона вже з'явилася. Ми до кінця не усвідомлюємо, які революційні зміни відбулися в законодавстві. Особливо, в антикорупційному. Є в ньому й надто жорсткі норми. Його доведеться правити через якийсь час.
Але через п'ять-шість років у нас буде інше суспільство, в якому чиновник боятиметься красти. Якщо йому піднімуть зарплату, а закон про держслужбу це передбачає. Якщо приймемо ідентичний закон про службу в місцевих органах влади – з такими ж вимогами і "пряниками" у вигляді підвищення зарплати.
Голова облдержадміністрації не може отримувати менш як 50–60 тисяч гривень. Для країни з величезними корупційними ризиками, зарплата чиновника такого рівня у 7–10 тисяч гривень – це смішно.
Зараз обговорюється бюджет. Питання, яке почало всіх цікавити: скільки виділили на перельоти Адміністрації президента? Це не проблема, виділимо 10 мільйонів чи 15 із 600 мільярдів бюджету. Але чомусь ідемо в локальні, непотрібні моменти, які не вирішують проблем.
У нас із 2004 року весь час утворюються клуби фанатів. Тільки тоді були "помаранчеві" й "голубі", а зараз – "громадянське суспільство" і "покидьки депутати-чиновники".
Кого маєте на увазі під громадянським суспільством у лапках?
– Утворився клас людей, які живуть на гранти, отримують великі гроші і присвоюють право на правду.
Знаменита історія. Коли Муравйов увійшов до Києва і була зустріч зі студентами університету імені Святого Володимира, він сказав: "Мы принесли вам свободу на острие штыка". На що хтось зі сміливих студентів відповів: "Чи не здається вам, що свобода – занадто делікатна річ, щоб її нести на штику?" Так і тут. Правда – надто делікатна річ.
Ми заглиблюємось в африканський стан. У нас найвпливовішими людьми сьогодні є посли Сполучених Штатів і Євросоюзу. Не президент, не прем'єр, не голова Верховної Ради. Представники громадянського суспільства можуть побігти щось розказати послу США і той, не заглиблюючись у ситуацію, підніме слухавку і вирішить багато питань.
Що в атикорупційному законодавстві вважаєте надто жорстким?
– Ніде немає такого е-декларування, як у нас. Якось на зустрічі колишній європейський дипломат почав розповідати, що ми повинні зробити. Його запитали: "А ви заповнюєте електронну декларацію?" Відповів: "Ні, але ж ми інші". Так і ми теж – не Африка.
Чи потрібне електронне декларування? Так. Але чи треба садити людину на два роки за будь-яку помилку й описку, як спочатку пропонували? Чи потрібно давати відкриті дані в доступ? Я вважаю, ні. Вони мають бути у НАБУ, прокуратури, Нацагентства з питань запобігання корупції.
За рік тільки 3 відсотки корупційних справ закінчилися обвинувальними вироками.
– Це проблема судової системи. Зараз, після змін до Конституції, вже дві тисячі суддів подали заяви про звільнення.
Реформу можна було зробити за рік-два, якби ми були такою невеликою країною, як Грузія чи Естонія. У нас вона розтягнеться на чотири-п'ять років. Зараз тільки починаються зміни у Верховному суді. Якщо вдасться цей кістяк змінити, потім підуть вищі спеціалізовані суди і так далі.
Чому не сидять корупціонери із колишньої влади чи нинішньої?
– Зараз майже щотижня відбуваються затримання. З приходом Луценка Генпрокуратура почала працювати. І по оточенню Януковича – також. Через місяць-два отримаємо перші результати. Два роки втратили, бо не було політичної волі попередніх генпрокурорів.
Хто в найближчі місяці опиниться за ґратами?
– Ми бачили, як "беркутівець" здав усіх, назвав прізвища. Це вселяє оптимізм, що до кінця року матимемо вироки по тих, хто розстрілював Майдан. Ще кілька судових рішень, напевне, будуть у цей же термін. Наприклад, у справах Олександра Кацуби й "вишок Бойка" (екс-керівник Чорноморнафтогазу закупив "вишки Бойка" за завищеною ціною. Міністром палива й енергетики тоді був Юрій Бойко – нинішній голова партії "Опозиційний блок". – Країна).
Які реформи вдаються?
– Найвдаліша – децентралізація. Зробила тектонічні зсуви у місцевому самоврядуванні. Зараз вона має певні проблеми політичного характеру. Чому проти неї виступає "Опозиційний блок", зрозуміло – це вказівка Росії. Тому що децентралізація – це противага федералізації.
Із Тимошенко – складніше. Реформа передбачає об'єднання низки сіл у громаду. Що головне? Зараз є село і його межа. За нею – земля району. Щойно об'єднуєте громаду, вся земля в межах цієї території належить їй. З'являється ресурс, яким можна користуватись.
Юлія Тимошенко частково опирається на сільських голів. Каже: давайте не об'єднувати громади, а зразу до села додамо землі навколо нього. Тоді за п'ять років сільський голова їх роздерибанить, і на цьому все завершиться.
В об'єднаній громаді це складніше зробити. Ви обираєте її голову і депутатів, які відповідатимуть за ці території.
Друга реформа – поліцейська. Збільшили фінансування карного розшуку. Бо патрульний із трьома місяцями поліцейської освіти отримує 8 тисяч гривень. А опер, який займається набагато складнішою роботою, 2–3. Це демотивує. Зараз піднімаємо їм зарплати, даємо технічні можливості.
Урядовий проект Податкового кодексу – революційний. Ставки податків ті ж. Головна зміна – адміністрування. Вихолощуються головні корупційні схеми. Зокрема, повернення податку на додану вартість. У парламенті буде величезна боротьба. Бо якщо він запрацює, красти ПДВ стане неможливо. Він ітиме в автоматичному он-лайн режимі.
Коли можна буде вважати децентралізацію завершеною?
– Потрібно прийняти закон, що зобов'яже громади об'єднатися протягом року – 365 днів. Якщо не робите цього самі, зверху спускається план, як об'єднуєтесь.
Плюс, коли внесемо зміни до Конституції щодо децентралізації. Питання не в "особливому статусі" Донбасу, а як працюватиме управлінська вертикаль держави. Навіть якщо об'єднаємо всі громади до 1 січня 2018 року, це буде гібридна модель. Тому що не буде виконкомів. Вони замінять облдержадміністрації й будуть обрані обласними радами.
При цьому має зберігатися сильна наглядова функція держави. Префект у Польщі чи Франції може призупиняти нормотворчі акти або дії місцевих органів влади. Інакше матимемо навіть не федералізм, а феодалізм.
Президент матиме лише вертикаль префектів із наглядовою функцією.
В яких реформах повний провал?
– До яких не приступали. Анонсована медична реформа. Лише почали реформу освіти. На мінімальній стадії – з управління системою культури. Взагалі не почата реформа Академії наук.
Якою буде доля Мінських домовленостей?
– Вони вмиратимуть довго. На жаль, альтернативи їм немає.
Путін хоче вийти на двосторонній формат: Росія – Франція, Росія – Німеччина. Пробує це робити в питаннях і Донбасу, і Сирії. Сьогодні в нас один глобальний союзник – США. Вони говорять: у цих конфліктах ми не передбачаємо двосторонніх форматів переговорів.
Іншого варіанту, ніж колективний формат Мінських угод, немає. Це єдиний договір, де Росія визнала свою хоча б часткову причетність до подій на Донбасі.
Кремль вимагає від України реалізації Мінських угод, "особливого статусу" для Донбасу, але обстрілів не припиняє. Виконання нами "Мінська" йому не потрібне?
– Путін не здатен домовлятися. Йому вдавалося довго блефувати, але це вже починають розуміти. Він вважає, що Україна взагалі не суб'єкт. Говорить, що ми не виконуємо Мінських домовленостей. Розуміє, що європейці теж стомлюються. Що частина еліт мінятиметься, що проросійські рухи можуть отримати більше влади в європейських країнах. Працює з перспективною на п'ять-сім років. Хоче змусити США сісти за стіл переговорів і наново переділити світ.
Йому це вдасться?
– У середньостроковій перспективі – ні. Навіть якщо переможе на виборах у США Дональд Трамп.
Коли Крим і окупований Донбас повернуться під український контроль?
– Не раніше смерті Путіна.
Його можуть усунути від влади?
– Він почав велику зачистку і зміну еліт. Покоління "кооператива "Озеро" (створений Володимиром Путіним 1996 року елітний дачний кооператив у Карелії, більшість членів якого пізніше стали політичною верхівкою Росії. – Країна) де-факто уже не при владі.
З'являється нове покоління, перед яким він нічим не зобов'язаний. Ці люди у середньостроковій перспективі навіть не думатимуть змінювати владу в Росії. Останнє призначення Сергія Кірієнка заступником глави адміністрації з внутрішньої політики свідчить, що головних авторів ідеології нинішнього режиму В'ячеслава Володіна (попередник Кірієнка, з 5 жовтня – глава Держдуми РФ. – Країна) і Владислава Суркова (помічник президента Росії. – Країна) відсувають від важелів впливу. Йде консервація і закручування гайок.
Чи не призведе це до вибуху в російському суспільстві?
– Невдоволення наростає. Бачимо це по пропорційній частині виборів. Жириновський і Зюганов отримали значно вищі відсотки, ніж могли ще два роки тому. Але говорити, що в Росії виникла революційна ситуація – це брехати собі. Є локальні спалахи спротиву.
Революція передбачає розхитування. В один момент не може на вулицю вийти мільйон людей. Треба, щоб за рік до цього прийшло 10 тисяч, потім – 20. Ці процеси можуть прискоритися, коли суспільство зовсім зубожіле, з великою кількістю молодих безробітних чоловіків.
Чи прогнозуєте розпад Росії?
– Дуже хотілося б, але сьогодні не говорив би про нього. Навіть найбільша етнічна меншина РФ – Татарстан, де живуть 18 мільйонів людей – дико русифікується. Кількість татаромовного населення падає.
В Інгушетії та Чечні можуть початися якісь рухи. Але по смерті Путіна.
Є ще Республіка Тува, де росіян не більше 13 відсотків. Це одна з найбідніших територій із сильними побутовими антиросійськими настроями. Остання республіка, яку приєднали до Радянського Союзу. Вони ще пам'ятають свою державність.
Однак без зовнішнього фактору розкол РФ неможливий.
Які плюси й мінуси він означав би для України?
– Питання в тому, на скільки шматків Росія розпадеться. Розколеться до чи після Сибіру? Або на 35 країн?
Як інтегрувати Крим і Донбас після їх деокупації?
– На двох речах: піднятті патріотизму та фінансовій складовій.
Успішні інтеграції передбачають величезні капіталовкладення. Але не болісні для іншої території. Потрібно накопичувати ресурси, запускати економіку.
Путін може почати повномасштабну агресію?
– Це один з імовірних сценаріїв. Тому потрібно продовжувати санкції – вони валять російську економіку.
Путін зараз потрапляє у горлечко пляшки. Він заручник свого рейтингу. У європейських суспільствах той ніколи не сягає 80–90 відсотків. За першої іскри зневіри рейтинг перевертається в антирейтинг із тим же показником.
Тому Путін мусить постійно вигадувати щось, аби тримати в тонусі суспільство. Якщо люди починають гірше жити, треба пояснити чому. Ворог атакує – потрібно захищатись. Одним із виходів може бути повномасштабна агресія проти будь-кого із сусідів, зокрема України.
Якою буде Україна за 10 років?
– Закладені реформи дають сподівання, що будемо країною з низьким рівнем корупції. Якщо запустимо економічні реформи, то – з відкритими інвестиційними можливостями.
3 
1
Коментарі