Ексклюзиви
пʼятниця, 07 листопада 2025 12:19

Які слова в українській мові насправді не є русизмами: їх говорить кожен

Які слова в українській мові насправді не є русизмами: їх говорить кожен
Сім українських слів, які більшість вважають русизмами, але ними не є Фото: pinterest

Багато слів, які говоримо щодня у побуті існують у двох мовах паралельно. Але не всі вони однозначно є русизмами, як багато хто звик вважати.

Зокрема, слова голубий, стид, рисунок, їда, ждати, інтерес чи одежа не є русизмами.

Gazeta.ua розповість про їхнє походження детальніше.

Голубий. Це не русизм. Слово є питомо українським, походить від слова голуб (птах), тобто буквально означає колір, схожий на пір'я голуба.

Воно зафіксоване в класиків: "Тихий вечір, голубий туман…" (П. Тичина).

Тож "блакитний" і "голубий" - обидва правильні, просто перше має трохи холодніший відтінок.

Стид. Також питомо українське слово. Стид походить від праслов'янського stydъ і є давнім словом, яке зустрічається ще в "Повісті минулих літ".

У сучасній мові частіше кажуть сором, але стид - повноправний синонім, не русизм.

Рисунок. Історично українське слово.

Чимало українців вважають, що слово рисунок є русизмом, а правильно казати малюнок. Однак в українській мові обидва слова існують, але мають різні значення. Правильне вживання слова рисунок: як графічне зображення, виконане олівцем, ручкою, вугіллям. Наприклад: Рисунок олівцем, Художній рисунок.

У значенні стилю малювання: Рисунок візерунка, Рисунок тканини.

Їда. Питомо українське слово.

Уживається ще з давніх часів, походить від дієслова їсти.

У "Словнику Грінченка": їда - страва, пожива, харч.

Сьогодні більш уживаним стало їжа, але їда - діалектне українське, не русизм.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Забудьте банальне "цікаво": як українською сказати "любопитно"

Ждати. Цілком українське слово.

Походить із праслов'янського žďati - чекати, очікувати.

Уживали в класичній літературі: "Жду тебе, мій друже..."

Обидва варіанти - ждати і чекати - українські, просто друге стало більш літературним.

Інтерес. Не русизм, а міжнародне запозичення.

Походить із латини (interesse) через польську, тому в українській мові воно самостійне й нормативне.

Тож і інтерес, і цікавість - правильні слова, лише різні за стилістикою.

Одежа. Має давньоукраїнське походження. Правильне вживання слова одежа: селянська одежина - застарілий, але літературний варіант. Зимова одежина - зустрічається в діалектах.

Одяг вважається основним сучасним варіантом, однак слово одежа зустрічається в українській літературі, зокрема у творах Івана Франка, Лесі Українки.

Хто користується громадським транспортом і вдосконалює свою солов'їну, інколи задався питанням, чи можна казати безплатний проїзд. Популяризатор української мови Андрій Шимановський стверджує, що немає підстав думати, що безплатний - калька з російського "бесплатный". Аналогічне слово є в чеській, словацькій, польській, словенській, сербській мовах. Тому вживати можна, але є кращі синоніми: даром, задарма, дурно, задурно, за так, за спасибі, на дурняк.

Зараз ви читаєте новину «Які слова в українській мові насправді не є русизмами: їх говорить кожен». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути