"Людина не може бути розумною 24 години на добу"

Я максималістка, мінімумом не цікавлюсь.

Улюблене українське слово – натхнення. Воно невагоме, наче повітря. Російською це звучання передати неможливо.

У підлітковому віці невпевненість у собі компенсувала тим, що багато читала і билася у школі, як божевільна. При цьому соромилася в людини на вулиці навіть запитати, котра година.

Пережити своїх дітей і внуків – це найстрашніше, що може статися з людиною.

СРСР – це холодна вода, стук заліза, запах іржі й господарського мила.

Коли була вагітна вдруге, чекала дівчинку Настю. Однак народився хлопчик Юра. Але був схожий на Настусю – голубі оченята, білі кучері.

Дитина дає відчуття безмежної любові. Жоден дорослий не здатен так любити.

 

Зрадити – зможу, обманути – зможу, вбити за своїх дітей – зможу. А з 10-метрової вишки у воду не стрибну. І річку не перепливу, бо плавати не вмію.

Ніколи не сварила своїх дітей на людях. Ненавиджу коли так роблять. Вдома, наодинці – можу говорити все, що про них думаю.

Після Чарджоу Москва здавалась раєм. Різноманіття одягу, взуття, продуктів. У Туркменістані все було обмежене. Навіть якщо в людини були гроші, вона не знала чого хотіти. Бо нічого не було. Правитель Туркменістану був симбіозом Сталіна з Брежнєвим. Із Чарджоу ми виїжджали останнім поїздом. Наступного дня там почали розбирати залізничні колії. Тепер туди можна лише літаком дістатися.

Мала гроші на трикімнатну квартиру в Києві. Ще коли жила в Мос­кві, планувала купити і здавати її в оренду. Витратила їх на лікування онуки Марини. У неї була онкологія. Тепер орендую житло.

Колись дала собі слово, що ніколи не вдарю свою дитину. Кілька разів зривалась, але вибачалася. Ставала на коліна і просила пробачення.

Гроші не роблять людину ні кращою, ні гіршою. Просто допомагають жити. І гіперболізують риси характеру.

Життя не боюсь, а комп'ютера тривалий час боялась. Освоїла лише кілька років тому.

Читаю багато, і від першої до останньої букви.

"Над зозулиним гніздом" Кена Кізі для мене, як Біблія.

Після першого сеансу у психолога вийшла в сльозах. Не розуміла, як він посмів мені розказувати, як жити. Ходила до нього два роки.

Почала жити для себе у 52. Уперше була сама. Без батьків, без дітей. Перші два тижні по неділях вставала з ліжка після шостої вечора. Це був такий кайф. Нагадувало канікули.

Людина не може бути розумною 24 години на добу.

Завжди шкодувала покинутих чоловіків. Особливо, коли кидала сама.

Психолог не вирішує проблеми людини. Він вчить ставити самому собі незручні запитання. І шукати відповіді на них.

Пішла в художню школу у 53 роки. Мама не дозволила вчитися малювання, а мрія залишилася.

Людську вірність піддаю сумнівам, а в любов – вірю. Вона – двигун життя. Без неї не було би прогресу. Усі винаходи робляться з любові до чогось або до когось.

Ніколи не була в горах. На морі – один раз. Усе життя працюю і виховую дітей.

З віком улюбленими піснями стали ті, які тато співав удома, в Чарджоу. Це були українські народні.

Мрію вчити англійську та їздити Європою. Щоб зранку – до Праги, пива випити, містом погуляти, і ввечері додому.

Отримувати задоволення треба від усього: їжі, спілкування, читання. Людина народжена для щастя, не для мук.

×