Ексклюзиви
Вівторок, 09 липня 2019 10:17

Ідеш по чорному або по білому. Сіре не обирай. Інакше отримаєш по голові і від того, й від іншого

Сміх різний буває. Найгірше в записаному закадровому те, що він однаковий.

Не вимагаю від серіалів високого мистецтва, але логіка має бути.

Якось мені не дали заслуженого. Сказали, щоб вивчив українську мову, тоді дадуть. Я на те відповів, що знаю її краще, ніж народні артисти України Кіркоров і Басков. А недавно, випадково, таки став "заслуженим". Заступник міністра почув, як я казав, що в мене 45 років стажу і не маю звань.

Читав лекцію у Львівському університеті. Один хлопчик запитав, чи буває в мене чорна смуга. Я кажу: "Дитино, вона не кінчається".

Чорна смуга – це перевірка. Коли людина у скруті – робитиме щось чи ні. Хотів зняти повний метр, подав на держфінансування. Мені перший раз відмовили. Написали в аргументації: "без коментарів". І ми з моїм співавтором Оленою Шульгою написали за цим сценарієм книжку.

  Віктор АНДРІЄНКО, 59 років, актор, сценарист, продюсер, каскадер. Народився 19 вересня 1959-го в Запоріжжі. Батьки – з Гуляйполя. Мати Тетяна Іванівна працювала бухгалтером. Батько Микола Трохимович – був майстром запорізького заводу ”Енергомаш”. Учився в кулінарному училищі. Працював старшим монтувальником сцени в Запорізькому обласному музично-драматичному театрі. 1980 року закінчив Київський театральний інститут імені Івана Карпенка-Карого. Із 1978-го працював у кіно каскадером і актором. Знявся у понад 100 фільмах і серіалах. Був автором ідеї, актором і режисером ”Шоу довгоносиків”, що виходило щотижня на телеканалах України та Росії у 1996–1999 роках. Працював у Київському театрі естради, Одеській філармонії, театрах мініатюр ”Гротеск” і ”Шарж”. Із 2007-го шість років грав у пародійному шоу ”Велика різниця” на російському ”Першому каналі”. 2013-го як режисер зняв фільм ”Іван Сила”. ”Вважаю це героїчним вчинком, що дозняв повний метр. Якби мене більше слухали, він був би хороший на 100 відсотків. А так – на 70”. Разом із співавтором Оленою Шульгою написав дві книжки для дітей: ”Легенди Чарівнолісся” та два томи коміксу ”Шалені пригоди папуги Флінта”. 1983 року отримав гран-прі всесоюзного театрального конкурсу ”Молоді голоси” – за головну роль у виставі ”Йозеф Швейк”. Заслужений артист України. Вегетаріанець, не вживає алкоголю. Одружений. Ганна – артистка балету, нині працює у школі-гімназії вчителем танців. Має сина 31-річного Валерія. Він – звукорежисер у кіно й театрі
Віктор АНДРІЄНКО, 59 років, актор, сценарист, продюсер, каскадер. Народився 19 вересня 1959-го в Запоріжжі. Батьки – з Гуляйполя. Мати Тетяна Іванівна працювала бухгалтером. Батько Микола Трохимович – був майстром запорізького заводу ”Енергомаш”. Учився в кулінарному училищі. Працював старшим монтувальником сцени в Запорізькому обласному музично-драматичному театрі. 1980 року закінчив Київський театральний інститут імені Івана Карпенка-Карого. Із 1978-го працював у кіно каскадером і актором. Знявся у понад 100 фільмах і серіалах. Був автором ідеї, актором і режисером ”Шоу довгоносиків”, що виходило щотижня на телеканалах України та Росії у 1996–1999 роках. Працював у Київському театрі естради, Одеській філармонії, театрах мініатюр ”Гротеск” і ”Шарж”. Із 2007-го шість років грав у пародійному шоу ”Велика різниця” на російському ”Першому каналі”. 2013-го як режисер зняв фільм ”Іван Сила”. ”Вважаю це героїчним вчинком, що дозняв повний метр. Якби мене більше слухали, він був би хороший на 100 відсотків. А так – на 70”. Разом із співавтором Оленою Шульгою написав дві книжки для дітей: ”Легенди Чарівнолісся” та два томи коміксу ”Шалені пригоди папуги Флінта”. 1983 року отримав гран-прі всесоюзного театрального конкурсу ”Молоді голоси” – за головну роль у виставі ”Йозеф Швейк”. Заслужений артист України. Вегетаріанець, не вживає алкоголю. Одружений. Ганна – артистка балету, нині працює у школі-гімназії вчителем танців. Має сина 31-річного Валерія. Він – звукорежисер у кіно й театрі

Зрада – це недооцінка того, кого зраджують. Працюєш на проекті, викладаєшся на 150 відсотків, а потім дізнаєшся, що тебе ще півроку тому звільнили.

Мене зраджували багато разів. Я до цього ставлюся по-філософськи. З тими людьми більше не працюю.

Не вживаю алкоголю. Про мене в театрі говорили: "Андрієнко – такий шикарний хлопець. Не п'є, але скидується на випивку".

Випадково рятував людей від самогубства, алкоголізму та наркоманії. Була історія. Дзвоню: "Так, підняв попу! Ми горимо! Ти мені терміново потрібен!" Виявилося, забрав людину з петлі. Дякував мені. Казав, що хотів піти. Я запитав, чого ж не пішов? "Так ти ж мене на зйомки покликав".

Якщо підеш із життя, тільки продовжиш чорну смугу на вічність. Найгірша смерть – самогубство.

Мені все одно, де працювати. Хоч ким би я був, був би добрим фахівцем. Коли трудився провідником на залізниці, виходячи з потяга, всі пасажири дякували. У кафе, в кондитерському цеху, – так само. У дитячому садку, коли заміняв вихователя, діти мене любили.

Професійно ставитися до своєї роботи – означає чесно працювати.

Якщо хтось тебе жаліє – він тебе принижує. Вважає, що ти неповноцінний. Потрібно відрізняти співчуття від жалості.

Прийшла знайома: "Дай 100 доларів". Я їй: "З якого переляку? Ти що мені дружина чи коханка?" Пішла, грюкнувши дверима. Приходить через місяць: "Вітю, дякую! Я просила в тебе гроші – потрібно було виграти судовий процес. У мене місто забирало квартиру. А ти мене послав! Образилася, але потім усвідомила, а справді – невже сама не зможу". Вона виступила адвокатом у своїй справі в суді. Виграла й добилася, щоб поміняли її квартиру на дві. Вдячна, ще й принесла мені цукерки.

Відсидів 15 діб. Румуни запитали, як пройти в "Інтурист". Я показав. І все – посадили на 15 діб. Потім дізнався, що в олімпійський рік був наказ: забирати всіх, хто підходить до іноземців. "Якщо ви не хотіли в них нічого купувати, чому у вас у кишені було 150 рублів?" – питають. А це моя зарплата за півроку, дали розрахунок за перше кіно.

Комусь треба було виконати план у ментівці, а він тобі життя поламав. Мені заборонили бути артистом. Оформили прибиральником і сторожем. Але у вільний час працював актором на сцені. Два роки жив у кабінеті головного режисера.

Боюся бути непотрібним.

Є тисяча гривень – добре. Є 100 – теж добре. Людині, яка не їсть м'яса, не курить і не п'є, вистачить. Став вегетаріанцем 1980 року.

Найбільше люблю роботу.

Жінка – це сутність, задля якої хочеш жити.

Якщо хочете одружуватися, треба йти до церкви. Це відповідальність. А шлюбний контракт духовністю не пахне.

Ти йдеш по чорному або по білому. Сіре не обирай. Інакше отримаєш по голові і від того, й від іншого.

Не знаю, що таке щастя. Але відчуваю, що його багато в мене було.

У кожній творчій людині живе дитина.

Ті, в кого є харизма, ніколи не запитують, чи вона в них є.

Дитинство пахне морем і бузком.

Акторська майстерність допомагає людям будь-якої професії стати сміливішими.

Не відповідаю на запитання, коли не розумію, для чого відповідь.

Зараз ви читаєте новину «Ідеш по чорному або по білому. Сіре не обирай. Інакше отримаєш по голові і від того, й від іншого». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 115
Голосування Який з українських музичних фестивалів цього літа ви вважаєте найкращим?
  • Atlas Weekend
  • UPark Festival
  • Файне місто
  • Leopolis Jazz Fest
  • ZaxidFest
  • Джаз на Дніпрі
  • Бандерштат
  • Ваш варіант у коментарях
Переглянути
Погода