Третю дитину народила в такому віці, коли вже ніде не спішила, не бігла, нікому нічого не доводила. Двох перших виховувала в поєднанні з роботою та кар'єрою. Інколи шкодую, що часу було мало на справжнє материнство.
Жіноче щастя – коли поряд чоловік, якому ти можеш сказати після роботи: Боже, яка я втомлена. Коли з дітьми можеш говорити на рівних.
Страх маю хіба один – не гнівити Господа. Від таких речей, як людська боязнь, вільна давно.
Дитина має виконувати свою роботу в сім'ї, як і всі. Інакше виросте трутнем.
Людина народжується з одним процентом дару, решта – праця над собою. Всі в рівних умовах. Але одні студіюють усе життя, а інші дрімають.
Завжди дратувала сірість. Як колишня шкільна форма. Поєднання коричневого з чорним – це трагедія.
Свого чоловіка відчула внутрішнім голосом. Його запах, погляд, уміння тримати за руку. Із чоловіком "сіль їмо" часто. Але це нормально. Коли все солодко – тоді противно.
Жінка – тонка порцеляна. Випустиш її з рук чи сильніше стиснеш – розламаєш. Якщо чоловік відчує жінку, тоді все буде гаразд.
Богом жінка була створена другою, після чоловіка. Вона отримала щось таке, чого не додумав Всевишній із першим варіантом. Тому до жінки дослухатися треба, вона – досконаліша. От шукає чоловік масло в холодильнику. Якщо воно не лежить на рівні очей – він його не знайде. Жінка – це чоловічі очі на потилиці.
Я на роботі – лідер, а вдома натягую шапку й ховаюся. Жінка має бути під чоловіком, "за мужем". Випускаєш його вперед і одразу розумієш, наскільки стаєш благословеннішою.
Кохання – це складний синтез. Гармонія, духовний зв'язок, пізнання одне одного. Як картина, коли в полі двоє коней тулять голови одне до одного. Кохання – коли отак тулишся і втрачаєш відчуття часу. З віком кохання переростає в бажання зробити все для щастя своєї другої половинки.
До 50 років маєш прийти до всього задуманого, а далі тільки підтримувати.
Гарні речі коштують грошей. Як жінка може стати леді, якщо її не оточують якісні речі?
Ніколи не зачаровуюсь людьми, щоб потім не розчаровуватись.
Відпустіть образу і побачите, як легко жити.
Підлі люди роблять недостойні речі через убогість духу, не знаючи того.
Працюю ночами, а відсипаюся до обіду. Домовилися з чоловіком, що дитину я вкладаю, а він випроваджує до школи.
Вечірня сукня розкриває жінку. На кожен святковий вечір має бути по платтю. За етикетом, можна вдягати те саме з інтервалом у півроку. Якщо товариство те саме – вдруге не варто. Ідеально – мати чотири сукні на чотири сезони. Хороша сукня не має терміну. Усі свої зберігаю для доньок.
Якісні речі – як хороший музичний інструмент. Якщо дитину привчають на ньому грати, то потім вона не братиме до рук дешевого.
Не хочете мати базарного життя – не купуйте весільне вбрання на базарі.
Упродовж семи років ми втратили всіх своїх рідних – чоловікових і моїх. Коли ховала батька, а потім матір, здавалося, що частина мене померла. Наша ментальність така, що важко відпустити померлу людину. Дивилася похорон Нельсона Мандели – там усі усміхаються, бо знають – він пішов до батьків.
Хочу, аби вся моя родина і друзі потрапили на один бік небес.
Я дуже сентиментальна. Плачу від радості частіше, ніж від горя. Навіть коли про успіхи молодшої доньки розповідаю.
З Богом спілкуюся щодня. Мені є за що Йому дякувати.
8 
35413
Коментарі