Ексклюзиви
Четвер, 21 квітня 2011 16:33

Читачі висловлюються про матеріали, які їм запам"яталися у попередніх номерах журналу "Країна"

У 1990-х, коли на полицях було порожньо, дефіцит продавали невеликими партіями в обід, коли більшість на роботі. Люди хапали все підряд. Мені було 13 років, братові - 6. Проходили повз магазин одягу "Богатир" і побачили чергу з 30 жінок, усередині - стільки ж. Продавали бюстгальтери. Подумала, мама на роботі весь час, ніколи на дефіцит не натрапляє. Стали з братом у чергу, простояли півтори години. Видавали по одному предмету білизни на руки. Коли дійшла наша черга, я попросила два, бо була з братом. Одні зареготали, інші обурилися. Нам продали один бюстгальтер. "На хлопця не положено", - сказала продавщиця.

Оксана Петрова, Полтава

Черги в нас будуть завжди. Бо українська натура підказує: "Раз люди беруть, і мені пригодиться". Сама така. Минулого тижня по базарі йшла, шукала до свят добру шинку. Дивлюся, черга вистроїлась. Приєдналася. Говорила по телефону, тому не могла спитати, чого стільки народу. Виявилось, дешеві буряки привезли. Мені їх зовсім не треба, дома - півпогреба.

Марія Іванівна, 54 роки, село Винники на Львівщині

Мої батьки стоять у черзі вже 25 років. Як одружилися, написали заяву на квартиру в Рівному. Були у списку під номером 1740. Час від часу тато телефонував туди, питав про чергу. Минулого року йому повідомили, що наша родина вже 398-ма у списку. Один будинок зводять приблизно п'ять років. Заселяють по сотні родин. Тато сподівається, що дадуть  квартиру через 20 років.

Ольга, 25 років, Рівне

Востаннє довго стояла в черзі за гречкою по 15 грн. Взяла 6 кг, більше в одні руки не продавали. Виявилося, що вона якась кормова: швидко розварюється, містить купу якихось гострих лушпайок. Поварили свиням.

Аліна, 28 років, домогосподарка, Пустомитівський район на Львівщині

Найбільша черга, яку бачив - до Плащаниці перед Великоднем у церкві Різдва Пресвятої Богородиці у львівському мікрорайоні Сихів. Колона тягнулася пагорбом до самого низу і закруглялася навколо церкви. Це тисячі людей. Невже українці справді такі побожні?

Сергій, 31 рік, продавець, Львів

Цікаво було б подивитися на цей театральний експеримент Подерв'янського. Ще коли в школі слухала касети з його п'єсами, подобалася його жива мова. Відчувала, що матюкається не якийсь алкоголік, а інтелігентна людина. Так уміють тільки корінні кияни, яких можна почути в чергах чи транспорті.

Тетяна Куценко, 25 років, Київ

Павло Шеремета розповідає про конкуренцію України з Росією, Білоруссю. Згадую, як мене вчили в інституті, що конкуренція можлива там, де є справедливі правила. А в нас як: або під нашу дудку танцюєте в Митному союзі, або газ перекриємо. От і конкуруй. Із Росією конкурувати, як із шулером у карти грати.

Олександр Шевченко, 41 рік, Черкаси

Давно помітив, що українці не мають духу конкуренції. Не хочуть зробити щось краще за сусідів. Мої співробітники приїхали з Польщі й тішаться, що там набагато краще готується до Євро-2012. Росіяни приїжджають в Україну і вихваляють своє Сочі. Таке враження, що ми черпаємо енергію зі своїх поразок.

Михайло, 42 роки, підприємець, Дніпропетровськ

Дивилася програму "Без мандата" з екс-майором Мельниченком. Була в шоці, бо думала, що він - нормальна людина. А він поводиться як навіжений: постійно перевдягається, усюди ходить з охоронцем, навіть начальника жеку записує.

Христина, 30 років

Зараз ви читаєте новину «Читачі висловлюються про матеріали, які їм запам"яталися у попередніх номерах журналу "Країна"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 405
Голосування Чим закінчиться зустріч Зеленського і Путіна?
  • Нічим. Все залишиться, як є
  • Україна піде на поступки Росії
  • Путіна переконають зупинити війну
  • Зеленський погодиться вписати особливий статус Донбасу у Конституцію
  • Президент зрозуміє, що з Путіним домовитись нереально. На Донбасі почнуть будувати стіну
  • Домовляться про газ, але не про Донбас
Переглянути
Погода