21-річного Степана Іванчука можна побачити у Львові на площі Митній в агітаційних наметах Юлії Тимошенко. Звичайний собі хлопець у синіх джинсах, чорній шкірянці роздає пакети з червоними сердечками. Соромиться. Каже, що принизливо недурному п"ятикурсникові продавати свої руки політичній силі.
— Жити за щось маю. Вчусь на медика, а потім без хабара мене на роботу ніхто не візьме, — бідкається Степан.
Степан, як і більшість агітаторів, народився в селі. Батьки мало допомагають, а у Львові потрібно мати новий телефон, хороший одяг. За дворічну практику агітатора Степан навчився хитрувати з роботодавцями й заробляти більше. Вдень він працює з БЮТом, уночі — розклеює агітматеріали Петра Писарчука. Останній місяць до виборів майже не спить. За кількагодинне стояння в наметі Тимошенко платить 50 грн. Стільки ж заробляє і за нічну "розклейку". За тиждень виходить 500 гривень.
— Найбільше платить кандидат на мера Петро Писарчук. Ті, що стоять в його наметах, мають на 10–20 гривень більше за мене. 50 гривень він дає за роздавання газет. Усі політичні сили платять по 20 гривень за півтора-двогодинне розмахування прапором на концертах чи на мітингах.
Колись було вигідно ходити з агітацією по квартирах — непогано оплачували кожен підпис львів"ян. За день можна було заробити 100 грн. Проте після поширення чуток про маніяка львів"яни не відчиняють агітаторам. Плітки про вбивцю розпустили самі політики, яким невигідна агітація конкурентів.
Плутана схема оплати розклейки плакатів. На цих виборах з"явилося поняття "оплата за штуку". За один плакатик — від 10 коп. до гривні. 10–20 коп. коштує маленька наліпка типу "Обережно: вибори!" Дорожче — великі наліпки. Ще дорожче — маленькі агітки, які потрібно мастити клеєм. Гривню може коштувати наклеювання плакатів із брехнею про когось із кандидатів чи партії. Що дорожча розклейка, то менше екземплярів дають на руки — щоб не махлювали. Часом із плакатами махлюють самі штабісти. Керівник штабу дає їм кілька тисяч наклейок по 50 коп., а студентам платять лише по 15.
Деякі штаби беруть агітаторів на ставку 400–500 грн на місяць. Їх залучають лише коли з"являється робота. Є у Львові й напівлегальні структури, що мають в розпорядженні 200–300 студентів-розклейщиків. Вони не належать до якогось штабу і надають свої послуги будь-кому. Це вигідно штабам, адже більшість із них тримати таку кількості агітаторів не можуть. Та й клеїти "чорнуху" через такі структури спокійніше.
Кмітливіші студенти працюють "мозковими" агітаторами безпосередньо в штабах. Вигадують ідеї агіток. Вони ж придумують і організовують всілякі молодіжні акції. Такі менеджери отримують 1–1,5 тис. грн на місяць.
Представниками абсолютно нової професії в політичній кампанії є "форумчани". Їхнім завданням є блукати в Інтернеті, знайомитися з іншими відвідувачами та поширювати інформацію про свого кандидата. Саме на інтернет-форумах "зливають" компромат і чутки. Вони проходять через сотні вух і згодом перетворюються на "правду". За таку роботу можна заробити 500 грн на місяць.
Цьогоріч наймають і фізично міцних хлопців, щоб ті ходили ночами по Львову і контролювали, чи не з"являється бува якась "чорнуха" на їхнього "папу".
Член територіальної виборчої комісії (за день виборів).........500
Член дільничної виборчої комісії (за день виборів)........100–150
Водій (за кожен день роботи)..............................................100
Пенсіонер із групи розповсюдження чуток (за тиждень).......500
Дизайнер (за місяць)....................................................1,5–2 тис.
Піар-технолог (за місяць)..............................................2,5–5 тис.
Скільки заробляє "виборча еліта"
Найвище оплачуваною в регіонах вважають посаду керівника виборчого штабу — 2–10 тис. грн. Сума залежить від того, чи хоче головний штабіст після виборів мати якусь посаду, чи залишиться "вільним художником". "Вільним" платять більше.
Додаткове джерело прибутків — "відкати" від друку агітматеріалів, від найму піар-фірм чи штатних агітаторів. При розумному керівництві 25% бюджету штабу може осісти в кишені керівника. Після останніх президентських виборів керівники штабів "регіоналів" покупляли престижні автомашини. У 1999-му керівник регіонального штабу одного з кандидатів у президенти добудував у Брюховичах віллу. Щоправда, кандидат до цих пір з ним не вітається. А головний піар-технолог кампанії обіцяє колись написати детектив про захланного шефа, який обібрав штаб до нитки.
На виборах заробляють і самі кандидати — бо не всі залучені ними кошти бізнесменів потрапляють у виборчі штаби.
2 
1
Коментарі