Четвер, 08 квітня 2021 08:37

Цілий день ходили від оселі до другої, аж доки розуміли безглуздість завдання

Українці перейняли традицію першоквітневих жартів від голландців і німців

"Вчера со страшным грохотом рухнула колокольня Андреевской церкви. Обломками кирпича завалило всю улицу. Спешите видеть!" – написала 1 квітня 1912 року київська вечірня газета "Последние новости".

Журналісти сподівалися, що кияни зрозуміють жарт. Андріївська церква – це палацовий храм, при ній дзвіниці ніколи не було. Однак натовп кинувся на Андріївський узвіз подивитися на катастрофу. Серед присутніх були міський голова й члени управи. 1 квітня у світі відзначають День сміху, або День дурнів. Дозволяються необразливі жарти, глузування, кпини, підманювання й веселі розіграші. Ображатися на них вважається ознакою дурості.

Автор: bbc.com
  1 квітня 1957 року під час аналітичної програми ”Панорама” на BBC випустили сюжет про ”збирання врожаю спагеті у Швейцарії”. Підготувати його доручив редактор Майкл Пікок. Знімали в суворій таємниці. Показали, як фермери нібито знімають спагеті з дерев і сушать їх на сонці. Ролик озвучив відомий журналіст Річард Дімблбі. Одні назвали репортаж хорошим жартом, інші засудили за введення глядачів в оману. Зараз вважають класикою першоквітневих розіграшів. На знімку: стоп-кадр сюжету ВВС
1 квітня 1957 року під час аналітичної програми ”Панорама” на BBC випустили сюжет про ”збирання врожаю спагеті у Швейцарії”. Підготувати його доручив редактор Майкл Пікок. Знімали в суворій таємниці. Показали, як фермери нібито знімають спагеті з дерев і сушать їх на сонці. Ролик озвучив відомий журналіст Річард Дімблбі. Одні назвали репортаж хорошим жартом, інші засудили за введення глядачів в оману. Зараз вважають класикою першоквітневих розіграшів. На знімку: стоп-кадр сюжету ВВС

Етнографи свідчать, що в усіх землеробських цивілізацій світу існував звичай жартувати та сміятися навесні. В українських веснянках приписувалося голосно й радісно співати, щоб прикликати весну й тепло:

Поставайте, дівки, в коло

Заспівайте си весьоло!

Весело си заспівайте,

Сумні пісні занехайте!

Коріння традиції насміхатися й дурити одне одного весняного дня слід шукати в Індії, за однією з версій. У давніх індійців квітень був першим місяцем року й розпочинався святкуванням народження Сіти – героїні поеми "Рамаяна". Її вважали втіленням богині любові Лакшмі. Ім'я Сіта перекладається як "борозна" або "донька землі". Батько знайшов її у свіжозораній ріллі, за легендою. На святі на честь Сіти годилося смішити одне одного кпинами й розіграшами. Сміх вважали життєдайним, він сприяв урожаю й розмноженню всього живого.

У Давній Греції був міф про викрадення богині Персефони володарем підземного царства Аїдом. Богиня плодючості Деметра тужила за донькою, і від її сліз на землі настала зима. Почало гинути все живе. Олімпійські боги злякалися, що люди не даватимуть їм пожертв, і вблагали служницю богині Ямбу розвеселити господиню. Та оголила зад і проспівала непристойну пісеньку. Деметра розсміялася – й потеплішало.

У Північній Європі існував культ небесного бога-жартівника Локі, що дурив довірливих, кепкував з легковірних, обманював необачних. В ісландських сагах описували звичай обдурювання й висміювання навесні. Його запровадили боги.

Автор: gettyimages.com
  Картку ”Весняні святкування в середньовічній Франції” створили для добірки ”Карнавал у різні епохи” 1907 року в Італії. На ній зобразили ”Бенкет дурнів”. Під час нього у блюзнірській манері розігрували обрання Папи Римського, переодягалися й непристойно жартували. Такі карнавали заборонили у XVI столітті
Картку ”Весняні святкування в середньовічній Франції” створили для добірки ”Карнавал у різні епохи” 1907 року в Італії. На ній зобразили ”Бенкет дурнів”. Під час нього у блюзнірській манері розігрували обрання Папи Римського, переодягалися й непристойно жартували. Такі карнавали заборонили у XVI столітті

Прототипом сучасного 1 квітня було середньовічне свято Festus Fatuorum – "Бенкет дурнів". У Франції воно було поширене до заборони у XVI ст. Організовували блюзнірську постановку виборів Папи Римського, висміювали церковні ритуали, непристойно жартували про священнослужителів.

До ХІІІ ст. в Європі діяв так званий ультраберезневий, чи Благовіщенський, стиль. Новий рік відзначали після весняного рівнодення – між 25 березня і 1 квітня. У цей час усі торішні закони втрачали силу, наступав тимчасовий хаос як у космосі, так і серед людей, за народними віруваннями. Тому допускалися жарти й витівки, насмішки над сильними світу цього.

1 квітня вважали нещасливим днем. Намагалися не працювати і не починати нових справ, не випускати худобу зі стійла. Вірили, що народженим 1 квітня не щаститиме. Проте з часом стали говорити навпаки: "дурням фартить".

1565-го король Франції Карл ІХ видав указ про перенесення дати Нового року з 1 квітня на 1 січня. Люди на знак протесту в традиційний новорічний день надсилали близьким привітання й подарунки. Називали адресатів довірливими дурнями. Відтоді починають квітень із жартівливих обманів. Про цей звичай у Франції казали "квітнева риба", бо найчастіше розігрували чіплянням паперових фігурок тварини на спини. В Австрії, Німеччині, Фінляндії 1 квітня дорослі перевіряли, наскільки їхні діти стали розумнішими за рік. Відсилали до крамаря купити комариного сала або до сусідів – позичити скляні ножиці. Там відповідали, що позичили ці "важливі в господарстві речі" іншому сусідові. Інколи бідолахи цілий день ходили від оселі до другої, аж доки розуміли безглуздість завдання.

Такі випробування для дітей зберігали до кінця ХІХ ст. в Україні. У Старобільському повіті на Харківщині навесні, коли розтанув сніг і підсохли дороги, батьки відправляли дітей позичити в сусідів кутомір для гною або ваги для диму. Дитина отримувала досвід відрізняти важливі завдання й глузливі. За дурною головою і ногам нема спокою, говорить українська приказка.

В Англії традицію першоквітневих святкувань пов'язують із Готамом – легендарним Містом дурнів десь у графстві Ноттінгемшир. На Британських островах був звичай: якщо король проїздив якоюсь дорогою, вона ставала його власністю. Жителі Готама обдурили правителя – і він не схотів відвідати їхнє місто. Посланці, що їхали попереду, застали мешканців за дивними справами. Ті лили воду до колодязів, топили в річці рибу, птахів заганяли в хліви без дахів. Дізнавшись про це, король відмовився їхати до міста – хтозна, чого чекати від дурнів.

Перша письмова згадка про 1 квітня як День дурнів з'являється 1760-го у британському альманасі "Бідний Робін":

Кажуть, що першого квітня

День повних дурнів буває,

Але чому так він називається,

Ні я, ні ти, ні він й ніхто не знає.

Автор: pinterest.com
  Образ рогатого зайця використовували в давніх буддистських текстах як приклад людських вигадок. Журнали Popular Mechanics і Stern у 1950-х започаткували серію наукових розвідок у квітневих номерах про виявлення у природі таких істот. Називали ”кролень”, ”джекалоп”, ”зайцелоп”, ”вольпертінгер”. Багато людей повірили й писали в редакції листи з уточненнями. На початку ХХІ століття рогаті зайці стали синонімом надмірної довірливості читачів
Образ рогатого зайця використовували в давніх буддистських текстах як приклад людських вигадок. Журнали Popular Mechanics і Stern у 1950-х започаткували серію наукових розвідок у квітневих номерах про виявлення у природі таких істот. Називали ”кролень”, ”джекалоп”, ”зайцелоп”, ”вольпертінгер”. Багато людей повірили й писали в редакції листи з уточненнями. На початку ХХІ століття рогаті зайці стали синонімом надмірної довірливості читачів

До Америки й Австралії першоквітневі традиції завезли британські емігранти. Вони розігрували й обманювали одне одного. Найчастіше на дорогу кидали прив'язаний до мотузки гаманець або вішали на спину напис "Удар мене". Цього дня до столу подавали пироги зі сміттям або тістечка з клоччям. Влаштовувати розіграші можна було лише до полудня.

В Україну першоквітневі жарти потрапили наприкінці ХVІІІ ст. Їх перейняли від німців і голландців, які заснували колонії на півдні України.

"Киевськие губернские ведомости" 1 квітня 1850 року описують традиції святкування Дня дурнів у Російській імперії. Цього дня завели традицію ходити на вистави театральних труп з Європи. 1700-го директор німецького театру в Москві дав оголошення, що влізе у звичайну пляшку. Коли підняли завісу, глядачі на сцені побачили намальований бутель із написом "Перше квітня!"

Гучний першоквітневий розіграш влаштували в Лондоні 1860-го. Декілька сотень людей отримали віддруковане в типографії запрошення: "Прибути на щорічну урочисту церемонію вмивання білих левів, що відбудеться в Тауері об 11 годині 1 квітня". У призначений час великий натовп штурмував ворота тюрми. Зрозуміли, що це розіграш. Про нього писали всі столичні газети. Відтоді журналісти різних країн 1 квітня публікують замітки про "грандіозні" події або дають жартівливі оголошення.

Американський журнал Popular Mechanics у квітневому номері 1957 року видав статтю під заголовком "Рогатий заєць – сенсаційна знахідка в лісах Амазонки". Читачі завалюють редакцію проханнями докладно написати про тварину. Образ рогатого зайця зустрічається в буддистських текстах і фольклорі європейців із середньовіччя. Подається як приклад, що людський розум здатен уявити те, чого не існує.

Наступного року після статті у США німецький журнал Stern надрукував зображення тварини, схожої водночас на зайця й косулю. Журналісти описували результати вигаданого наукового симпозіуму з проблем вивчення вольпертінгера – так нібито вчені називають рогатого зайця. Сповіщають, що жителі Баварії найчастіше бачать їх у квітні і що це час розмноження цих тварин.

20 років поспіль Popular Mechanics публікує ту ж статтю про рогатого зайця, але відгуків не меншає. У ХХІ ст. ця істота стає мемом і синонімом безоглядної довірливості читачів.

Телекомпанія ВВС 1957-го показала швейцарських фермерів, які збирали з дерев спагеті. В сюжеті йшлося про надзвичайно теплу зиму, яка сприяла щедрому врожаю макаронів. Телефонують глядачі. Цікавляться, де придбати саджанці й насіння.

1976 року на радіо ВВС астроном Патрик Мур повідомив, що 1 квітня, о 9 год. 47 хв., станеться безпрецедентна подія. Плутон пройде позаду Юпітера – і від цього послабиться земна гравітація. Попереджав слухачів, що цієї хвилини їх добре струсне й на мить можна буде відчути невагомість. Наступного дня до редакції звертаються сотні людей. Діляться враженнями від стану невагомості.

Жертвами розіграшу стають і засоби масової інформації. 2000-го в Нью-Йорку медіакомпаніям розіслали повідомлення, що вранці 1 квітня проходитиме Парад дурнів від 59-ї вулиці до П'ятої авеню. В пресрелізі пишуть, що одна з платформ присвячена "жорстокості, продажності й некомпетентності поліції Нью-Йорка, Лос-Анджелеса та Сіетла". Більшість телекомпаній посилають своїх кореспондентів. Лише побачивши порожні вулиці, журналісти розуміють, що з них посміялися.

"Урочисто й публічно справляємо щороку забави на честь наймилостивішого бога Сміху. Завжди прикрашаємо якоюсь новою вигадкою. Ми єдині з усіх народів, що умилостивляє забавами, веселощами й жартами божество, яке називається Сміхом", –

Апулей (128–180), римський письменник, говорить у поемі "Золотий віслюк". У Римській імперії після весняного рівнодення влаштовували святкування на честь божества сміху Різуса. Жартували й розігрували родичів і знайомих

Потьомкінськими сходами спускаються на лижах

1 квітня 1973 року в Одесі вперше пройшов фестиваль сміху "Гуморина". Започаткували його учасники місцевої естрадної команди "Ділові люди", яка перед тим перемогла у змаганнях Клубу веселих і кмітливих – КВК.

Відбуваються карнавальна хода й концерт на стадіоні. У колоні йде чоловік у костюмі моряка з рятувальним кругом на шиї. Його зображають на емблемі фестивалю, яку використовують наступних років.

Під час "Гуморини" проводять парад старих автомобілів. Сатирики й музиканти виступають на вулицях і площах. Відбуваються конкурси на найсмішніший трамвай, найвеселіший одеський двір, найдотепніше оформлення балкона, найвдаліші гумористичні фото, вислів і гасло.

Протягом наступних чотирьох років фестиваль набуває популярності. В Одесу на 1 квітня приїжджають з усієї країни та з-за кордону. Некерована стихія лякає владу. 1976-го "Гуморину" забороняють проводити. Наступні 10 років дійство відбувається підпільно у формі змагань гумористів в інститутах, школах і молодіжних клубах.

На вулиці дозволяють виходити 1 квітня 1987 року. Першоквітневий фестиваль в Одесі очолює сатирик Михайло Жванецький. "Гуморину" доповнюють міжнародним фестивалем "Комедіана" й конкурсом живих вуличних скульптур. Потьомкінськими сходами спускаються на автомобілях, лижах і велосипедах.

2009-го міська влада оголошує 1 квітня вихідним.

У 2014–2017 роках через вторгнення російських військ в Україну Одеса утримується від традиційних першоквітневих святкувань. Поновлюють масове відзначення Дня сміху 2018-го, на 45-річний ювілей "Гуморини".

Зараз ви читаєте новину «Цілий день ходили від оселі до другої, аж доки розуміли безглуздість завдання». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 786
Голосування Який результат покаже збірна України з футболу на Євро-2020/21?
  • 1) не вийде з групи
  • 2) дійде до 1/8 фіналу
  • 3) дійде до 1/4 фіналу
  • 4) дійде до 1/2 фіналу
  • 5) дійде до фіналу
  • 6) виграє турнір
Переглянути