— Будуємо дім у селі. Щоб бути ближче до природи та землі. Але нас бентежить відсутність міської каналізації. Тому цікавлюся, як облаштувати стічну яму своїми руками, — запитує Вадим Стешенко, 34 роки, викладає математику у вузі Львова.
— Насамперед необхідно визначити — для яких цілей буде побудована зливна яма. Для приватного будинку з постійним використанням потрібна серйозніша споруда. Як за обсягом, так і за конструкцією. Якщо для дачі — підійде і спрощений варіант, — розповідає інженер 53-річний Іван Ковальчук. Керує фірмою з будівництва приватних будинків у Івано-Франківську.
Каналізація в приватному будинку — це комплект труб для відводу стоків. Їх прокладають до накопичувача. Його будують за межами будівлі. Це може бути дорога станція біологічного очищення або простіша споруда — вигрібна яма. Відходи і стічні води по трубах потрапляють у накопичувач. Звідти їх вивозить спецтехніка. Регулярне відкачування вмісту стічної ями — обов'язкова умова її використання.
— Важливо пам'ятати про правила будівництва вигрібної ями. За санітарними нормами розташовувати її слід на відстані не менш як 5 метрів від будинку. 25 метрів — від джерела води. Яма не повинна перевищувати 3 метрів завглибшки. Інакше асенізаційне обладнання не впорається з очищенням. Завширшки — 1–1,5 метра. Завдовжки — 2,5–3. Рівень ґрунту має перевищувати рівень заповнення ями хоча б на метр. Це свого роду страховка від розливу стічних вод за межі котловану.
Перед риттям його необхідно визначити розміри. Для сім'ї з чотирьох осіб — не менш як 6 кубометрів. Найзручніша форма — прямокутна чи квадратна. Можна вибрати й циліндричну. Стіни повинні бути рівні. Це захистить їх від осипання. Якщо раніше не доводилося займатися цегляною кладкою — краще вибрати прямокутну форму. Прямі стіни і кути легше формувати.
Дно ями засипають піском приблизно на 30 сантиметрів. Потім заливають цементом не менш як 20 міліметрів. Для зміцнення конструкції можна зробити ще й бетонну стяжку. Бажано під нахилом, щоб ефективніше викачувати вміст. Замість багатошарової основи на дно слід установити залізобетонну плиту.
— Другий етап — будівництво стін ями. Її мурують із червоної цегли. Розчин для укладання — суміш піску і глини. Ним можна потім і штукатурити.
Для герметичності цеглу обробляють бітумною мастикою, або подібним гідроізолюючим розчином. Мастиками покривають тільки абсолютно сухі стіни.
Потім установлюють перекриття. Найміцніше — із залізобетону.
— Конструкцію створюють так. Заливають перший шар бетонного розчину — 5–7 сантиметрів. Потім на нього укладають залізні прути. Покривають другим шаром бетону. Отвір для відкачування слід розташувати у верхній частині, з боку нахилу підлоги. Коли перекриття повністю затвердіє, його необхідно замаскувати. Покрити товстою плівкою і засипати ґрунтом. Із землі повинна виступати тільки кришка люка. Вона може бути виготовлена з бетону, пластику чи металу.
— Трубу прокладають на етапі будівництва стін. Її ухил щодо ями повинен бути 2–3 градуси. Це приблизно 3 сантиметри на кожен метр труби. При такому положенні стічні води не застоюватимуться.
Трубу заривають нижче рівня землі на 1–1,5 метра, щоб у сильні морози в ній не замерзав вміст. Якщо немає такої можливості — необхідно утеплити яму.
— Вона повинна буде на відкритому просторі, без огорожі, — говорить Іван Ковальчук. — Щоб забезпечити зручний під'їзд для асенізаційної машини. Яма — це об'єкт підвищеної небезпеки. Тому дитячий майданчик і місця відпочинку необхідно розташовувати з іншого боку будинку.
Коментарі