Жителі села Северинівка Жмеринського району на Вінниччині хочуть повністю відмовитися від електроенергії та газу. Дитячий садок, шкільний спортзал і медпункт уже перевели на електрику з вітру та на опалення свинячим гноєм.
— Вітряк встановили на сільському спортзалі площею 160 квадратів, — говорить сільський голова Северинівки 45-річний Олександр Христюк. — Він крутиться, виробляє електрику, завдяки чому освітлює залу, підсобку та забезпечує безперебійну роботу тренажерів. На даху поставили шість акумуляторів, в яких енергія накопичується. Купити їх можна на авторинку. Продають у комплекті з вітряком.
Христюк каже, багато хто підходить до нього з проханням розповісти, як робити вітряк.
— Усіх ціна відлякує. То ж тисяч 30 стоїть. Я собі не спішу ставити. От попрацює рік на спортзалі, тоді й подумаю. Переобладнати будинок під таке — не проблема. Нічого міняти не треба, лише вітряк і акумулятори встановити. Для дому одного вітряка на 2 кіловати буде достатньо навіть для автоматичної стіральної машинки. Вона в середньому бере 1,5 кіловата.
За селом видніється вітряк діаметром десь 2 м.
— Його поставили торік, аби воду качав, — говорить керівник комунгоспу "Северинівське" 41-річний Леонід Ратушняк. — Завдяки йому водопостачання для села безкоштовне.
Дорогою йде 72-річний Іван Кишук. Каже, у селі тепер добре жити.
— Здали по півтори тисячі гривень, щоб труби для води проклали, і маємо кранік удома. Раньше воду з криниці тянули, то доки кобилку Майку напоїш, сім потів стече. Тепер відкрутив кранік і вода йде.
Сільський голова хвалиться, що пожежну частину опалюють безкоштовним біогазом.
— У нас є звичайний газ, але через цю політику не знаєш, зігріємося наступної зими чи це буде дороге задоволення. А якщо установку поставити, то на неї лише раз потратитися треба, а потім і діти твої безплатно користуватися все життя будуть.
Показує невеликий будинок із шиферу. У ньому зберігають дві пластикові 200-літрові ємкості з гноєм.
У свинячому гною немає бактерій, які бродять
— Тут ми виробляємо біогаз із свинячих екскрементів. Гній збираємо в ці куби. Труби з них під"єднали до газгольдера. Це такий насос, який під тиском забирає газ з ємностей. Без нього напор замалий. Ми спершу виводили трубку з тих ємностей і підпалювали — газ горів, нічого не воняло. Воно ж перегорає все.
Подібну установку планують поставити біля сільради.
— У селі є господарство на 100 свиней. Але з одного свинячого гною нічого не буде, бо в ньому немає бактерій, які бродять. Ми знайшли вихід — купили концентрат цих бактерій, і додаємо у гній. Раз взяли за 30 гривень баночку і розводимо тепер у мелясі, щоб нових не купувати. Аби опалити хату на 80 "квадратів", достатньо двох свиней. Щодня гній з-під них вигрібаємо і складаємо в бочку. Коли гній своє відпрацював, весь газ із нього вийшов, можна те на город викинути — це ж перегній. Як тільки установка покаже себе, селяни самі захочуть таке робити. А поки що цікавляться, але переймати досвід не спішать.
Неподалік видно дитячий садочок із майданчиком. Біля нього побудували невелику хатину, в якій стоїть котел.
— Дитсадок і сільський медпункт обігріваємо котлом на щепках. У нім горить усіляке сміття. Торік восени селяни добровільно вийшли на суботник і повирубували зарості біля села. І територію розчистили, і пальне заготовили. Наступного року будемо палити спеціальною енергетичною вербою. Поляки нам передали дві тисячі саджанців цієї верби. Вона за літо виростає, як цілий ліс.
3 
1
Коментарі
1