У село київська родина Писанкіних перебралася 2005-го. До того два роки жили в трикімнатній квартирі на столичних Біличах разом із батьками та сім"єю брата. Обкладену цеглою п"ятдесятилітню хату купили за 5,8 тис. грн у селі Мліїв Черкаської області, за 170 км від столиці. Звичних для городян вигод у сільській хаті не було.
Частину ґанку в будинку Писанкіних займає ванна. Попередні власники вимурували там грубку з казаном і гріли воду для купання. А носили її відрами з криниці. 37-річний Олександр узявся облаштувати сучасний санвузол з усіма вигодами. Спершу треба було зробити каналізацію. За чотири дні власноруч викопав на подвір"ї вигрібну яму завглибшки три метри. Бетонували її разом із тестем. Сашко привіз електричну бетономішалку, із нею впоралися за чотири дні. У бетонному фундаменті продовбали отвір для каналізаційного стоку. Через нього вивели поліпропіленову стічну трубу. Добре утеплили, щоб не замерзала на морозі.
2006-й зустрічали, уже маючи туалет у хаті. Щоправда, воду на змивання чоловік усю зиму носив із криниці. Хатню роботу теж виконував сам, бо дружина, 31-річна Олена Грегуль, виношувала другу дитину. Білизну Олександр прав уручну. Від крижаної води судомило руки. Влітку опустили в криницю занурювальний насос. Такі на базарах та в господарчих магазинах продають по 130–150 грн. Але дешевого насоса вистачає не більш як на два роки. Криниця в дворі глибока — 20 метрів. Маленький двигун працював із перевантаженням. За два місяці згорів. Протягом року на такі насоси пішла б тисяча гривень, підрахував Сашко. І вирішив поставити надійніший прилад.
На господарчому ринку в Черкасах Писанкіну порадили потужний насос із баком для накопичування води — насосну станцію. Працює від 220 В, уміщає 30–80 літрів. Насос заповнює бак водою та вимикається. Щойно у ванній відкручують кран, стиснене повітря починає виганяти воду в трубу. У насосній станції двигун не вмикається щохвилини, тому й служить багато років. По насос Писанкін подався на столичний ринок "Юність". Італійський прилад "Педролло" з баком на 30 літрів виторгував за 850 грн. Труб та фітингів для їх з"єднання купив на 200 грн. Насос можна встановити і всередині криниці, казали на базарі. До стінок на глибині три-чотири метри приварюють металеву станину. На неї кріплять насос. Але криницю треба добре утеплити. Інакше в холод труба й бак можуть замерзнути.
Олександр упритул до криниці викопав сухий колодязь завглибшки 3 м. У такому насос не замерзне. І вниз не впаде. Як треба — зліз драбиною і полагодив, пояснює чоловік. Стінки зсередини вимурував цеглою.
— Витратився тільки на цемент, — хвалиться. — А на цеглу розібрав напіврозвалений старий хлівець. Від насоса в криницю спустив шланг, а до хати прокопав канаву завглибшки два метри і пустив нею дюймову металопластикову трубу.
З колодязя продовбав у криницю отвір для труби на глибині два метри. На дні ями вимурував для насоса постамент на півметра. Щоб насос навесні чи в дощ не затопило, пояснює чоловік. Спуститись у криницю один раз таки довелося. Треба було вставити трубу у видовбаний отвір і під"єднати до насоса. Поліетиленову трубу від насоса до хати обмотав поліуретановим утеплювачем. У колодязь проклав від будинку електричний кабель. Самотужки упорався з усім за два тижні. На приладдя і будматеріали витратив 1300 гривень.
— Для надійності варто поставити ще й захист від сухого ходу, — радить 29-річний Валерій Маринець, старший продавець гіпермаркету "Епіцентр" на столичній вулиці Братиславській. — На той випадок, якщо в криниці вода опуститься нижче рівня водозабору. Інакше насос почне гнати повітря, перегріється від безперервної роботи і згорить.
Варто поставити захист від сухого ходу
На криниці завглибшки 26–40 м ставлять інжекторні насоси з потужними двигунами. Коштують такі 2300–2600 грн. Від них у криницю опускають одразу дві пластикові труби. Краще брати насосні станції з великими, на 60–80 л, накопичувальними баками. Тоді насос умикатиметься рідше. Отже, прослужить довше. Олександр Писанкін купив насос із баком на 30 літрів. Поки що поломок не було. Вряди-годи чоловік спускається в колодязь перевірити тиск повітря і чи нема на дні води.
Міськими вигодами Олена й Олександр користуються вже рік. Жінка дуже задоволена. Народила другу дитину, сина Владислава. Дітей купає щодня, і прання багато. У ванну придбали за 850 грн італійський електричний водонагрівач "Баксі" на 100 літрів. Почепили на стіну. Купили й пральну машину-автомат. Без водогону вона не працювала б.
Скільки коштує насосна станція
| Фірма-виробник | Об"єм акумуляційного бака, л | Глибина викачування води, м | Ціна, грн |
| "Гардена" (Німеччина) | 20 | 10 | 1199 |
| "Грюнфосс" (Німеччина) | 50–60 | 10 | 1900 |
| "Калпеда" (Італія) | 50–60 | 10 | 1860 |
| "Марина" (Італія) | 50–60 | 10–40 | 1800–1990 |
| "Педролло" (Італія) | 30–80 | 10–40 | 850–2500 |
| "САЕР" (Італія) | 50-80 | 21–40 | 2100–2600 |
Що треба купити
Насосна станція 850–2600 грн
Труба поліетиленова 32–40 мм, 10–70 м 56–399 грн
Фітинги для з"єднання труб, 5–7 шт. 9–17 грн
Зворотній клапан із фільтром 19 грн
Пристрій захисту від сухого ходу 365 грн
Цегла для колодязя, 400–500 шт. 80 грн
Цемент, щебінь та пісок 150 грн
Разом 1600–3630 грн
Робота 500–1000 грн
3 
1
Коментарі