29-річна Ярина Жук із Івано-Франківська шиє й оздоблює одяг на замовлення. Жіночі та чоловічі сорочки, сукні, костюми прикрашає вишивкою. Розшиває також сумки та ремені. Оздоблює їх бісером, камінцями і шкіряними мотузками.
— Ніколи не думала, що таке можна носити. Не люблю шароварщини, — каже 30-річна Любов Кривенко зі Львова. — А чоловік мій любить. Торік на день народження подарував мені вишивану сорочку. Це єдина річ, яку я літом носила мало не щодня. Вона із льону, у спеку — миле діло. Візерунок ненав"язливий, легка вишивка чорною ниткою.
Анатолій Кривенко, 40 років, побачив моделі Ярини Жук в Інтернеті. У відрядженні на Львівщину зайшов у магазин "Скриня" в Східниці. Це єдиний салон-магазин майстрині. Сорочку дружині купив за 600 грн.
— Люди хочуть зручного одягу, а вишите знову модне, — говорить дизайнерка. — Беру лляне полотно із додатком віскози, воно добре носиться і не дуже мнеться. Колір обираю від білого до жовтуватого. На замовлення розшиваю на кольоровому тлі.
Жук вишиває гладдю та болгарським хрестиком. Усе робить швейною машинкою. Візерунок прикрашає бісером і камінцями.
— Кожен регіон України має свою специфіку вишивання, — пояснює майстриня. — Київщина любить квіти і геометричні фігури, Львівщина — дрібні квіти, Буковина — яскрава і барвиста. Білим по білому люблять вишивку на Полтавщині, гуцули замовляють щось із геометричним, а лемки — із рослинним орнаментом. Для Західної України шию сорочки з пишним рукавом, для Центральної щось витончене, на Сході хочуть строге під шию.
Візерунок прикрашає бісером і камінцями
Блондинкам дизайнерка не радить одягати вишиванок із великими яскравими орнаментами.
— Зараз вишиваю для американців, — говорить. — Із ними простіше, бо звикли замовляти товар по Інтернету. Наші хочуть ручної роботи. Кажуть, вишивальниця вкладає душу, а я сперечаюся. Із душею людина для себе вишиває або для рідних. На продаж усе робиться нашвидкуруч, щоб заробити грошей.
Майстриня працює вдома. Має стіл для креслення, місце під швейну машину, примірочну. Замовлення приймає через Інтернет. Клієнти надсилають свої мірки та побажання. Самі пропонують ціну і вказують строк, коли хотіли б отримати товар.
— Колектив креативного бюро "Сахар" із Києва замовив сорочку для боса Андрія Федорова, — розповідає жінка. — Захотіли вишиваний вензель із буквою "ф", навіть фото іменинника надіслали. Нібито бос був задоволений. А загалом замовлень не люблю — то обмеження.
Одну сорочку Ярина робить тиждень, плаття чи костюм — два-три. Продає одяг за 500–1500 грн. За ремінь бере 80–300 грн.
Інформацію про свої роботи Ярина Жук розмістила на сайті "Українські інтернет-крамниці". Півтора року тому вивісила фотографії виробів у розділі "Рідна мода".
Інформацію про себе продублювала англійською. Час від часу розміщує на сайті фотографії нових колекцій жіночого, чоловічого та дитячого одягу. Щодня сторінку Ярини переглядає сотня людей.
5 
35413
Коментарі
2