26-річний Микола Іщук приїхав працювати у Київ із Житомирської області. Вже п"ять років живе на квартирі разом з трьома друзями. Хлопці найчастіше снідають яєшнею, картоплею або напівфабрикатами: пельменями, варениками. Коля — головний на кухні. Бо вміє швидко приготувати щось смачненьке. Його коронна страва — ліниві голубці.
Я напросилися до Миколи в гості.
— Робити ліниві голубці мене навчила мама. Але я рідко беруся готувати щось складніше за смажену картоплю. Це коли є настрій, — розповідає він, викладаючи на стіл необхідні для страви продукти: рис, м"ясо, моркву, цибулю й капусту. — Часто-густо зранку п"ю каву з бутербродом і біжу на роботу.
Коля набирає воду в каструлю і ставить її на великий вогонь. Промиває невелику капустину.
Ліниві голубці треба готувати зі свинячим фаршем — тоді вони жирніші
— Нарізаємо капусту, як на борщ, — зі знанням справи радить він, хутко шинкуючи половину головки. Висипає у каструлю. — Здається, трохи малувато. Зараз докришу.
Капуста кипить хвилин 10.
— Коли вона добре провариться — голубці смачніші, — Микола дістає чавунну сковорідку і переходить до засмажки.
З досвіду він знає, що ліниві голубці треба готувати зі свинячим фаршем — тоді вони жирніші. Але цього разу в магазині фаршу не було. Замість нього Микола дістає з морозилки яловичину. Поки нарізає кубиками м"ясо, мова заходить про смажену картоплю. На Житомирщині її смажать не на олії, а на смальці, додають цибулю, моркву, перець, а на завершення — мелений лавровий лист, зелень і часник. Коля полюбляє м"якеньку картоплю, добре просмажену, тому тушкує на маленькому вогні.
— А от вареники ненавиджу ліпити, — серйозно промовляє хлопець, і далі вже трохи веселіше: — Якось хотів приготувати вареники з ягодами, купив банку чорниць... Вся хата була в муці. А вареники (усі, крім трьох найвдаліших) розлізлися.
Хлопець викладає порізане м"ясо на сковорідку, додає столову ложку жиру і ставить на великий вогонь. Цибулину нарізає кубиками, моркву — тре на терці. Ось запахло смаженим м"ясом. На плиті парує каструля, з неї долинає запах вареної капусти. Туди Коля додає промитий рис і жменьку тертої моркви. Дістає сіль.
Поки нарізає м"ясо кубиками, мова заходить про смажену картоплю
— Із сіллю ніколи не вгадую, — усміхається він і невпевнено набирає столову ложку. — А рис помішуйте, — каже тоном досвідченого кулінара, — бо він пригорає.
У сковорідці готувалася засмажка. До м"яса додається морква, цибуля. Сковорода накривається кришкою. Через 5 хвилин Микола підносить до себе сковорідку, уважно придивляється до овочів. Вирішує, що жиру замало — додає ще дві ложки.
— Головне правило лінивих голубців — готувати їх на смальці, — проказує, дістаючи з холодильника томатну пасту, — а фарш, сметана і томат роблять їх ніжними і ароматними.
Тушковані овочі з м"ясом він всипав у каструлю і прикрутив вогонь. Вкинув чотири лаврових листочки. Хлопець весь час стояв над каструлею, помішуючи страву, а пробуючи, проказував: "наче щось виходить".
— Так...— прицмокнув, ще раз пробуючи з ложки рис. Щедро полив сметаною і посипав кропом, — на голубці наче схоже. А тепер дамо їм настоятися 5 хвилин.
Коля насипав ліниві голубці в тарілки. На вигляд вони схожі на рисову кашу або плов, але на смак — таки голубці! Солі було саме враз. Сметана та томат додавали кислинки, робили страву ароматною.
Що потрібно:
Рис — 2 склянки
Свинячий фарш — 200–300 г
Цибуля — 1 шт.
Морква — 1 шт.
Капуста — півголовки
2 
1
Коментарі