40-річна киянка Галина Іваненко років зо 20 щозими робить квашену капусту за рецептом родича з Бахчисарая. Цього року не квасила, кілька разів купувала на базарі.
— Пробую, розпитую, як роблять. Але не добра вона мені й усе. Востаннє брала на ринку "Дніпро". Спитала продавчиню, як вона зберігає квашену капусту. Та відповідає: "Я її не зберігаю, бо вона на четвертий день уже "не така". Роблю й одразу продаю". І справді, принесла додому, а страва вже не така на смак, — розповідає про свій досвід Галина. — Вирішила не марнувати грошей.
Чоловік із сином щоразу, як ішли на базар, приносили по капустині — назбиралося кілограмів 6–7. Якраз на 8-літрову каструлю.
— Наливаю в неї два літри сирої води й насипаю 200 грамів солі. Вона має розчинитися. На дні залишиться чорно-сірий осад, наче пісок. Тому воду переливаю в меншу каструлю, щоб бруд не попав у капусту. Беру сире яйце, мию його і пускаю в воду. Якщо плаває, а не тоне, — концентрація достатня.
Господиня натирає на грубу тертку грамів 800 моркви, бере з десяток лаврових листків та сухі стеблини кропу.
Шинкує капусту і кладе у сольовий розчин. Потім руками вибирає, дає воді стекти. У великій каструлі перекладає морквою і травами. Зверху кладе тарілку й на неї вантаж.
— Потім, як у всіх рецептах: три дні стоїть в кухні, щодня проколюю до самого дна, щоб вийшов газ. Виношу на балкон, у морози ставлю біля балконних дверей у кімнаті. Смак у капусти такий, як і має бути — в міру солодкий, в міру кислий, хоч ні оцту, ні цукру в ній нема. Біленька, хрумка! Та й економія чимала виходить. На дев"ять кілограмів страви я витратила 17 гривень. А на базарі квашена капуста коштує щонайменше вісім гривень за кіло.
8 
35413
Коментарі